Багато хто вважає, що вкладати гроші в українські надра – означає закопувати їх у землю, адже пошук і розвідка корисних копалин завжди пов’язані з ризиком – ризиком вкласти чималі кошти у виявлення родовища і внаслідок нічого не отримати. Однак, інвестувати будь-куди треба з розумом, попередньо вивчивши об’єкт інвестування.

Звести ризик, пов’язаний із розвідкою надр до мінімуму, і забезпечити геологів якомога точнішою, вивіренішою та об’єктивнішою інформацією щодо наявності перспективних на поклади корисних копалин площ нині покликане наукове обґрунтування та науково-методичне забезпечення пошукових і розвідувальних робіт. Щороку в арсеналі українських вчених з’являються нові, прогресивніші методи, моделі та прийоми досліджень. Відтак, наукові рекомендації, втілені на практиці, з кожним разом дають ще плідніші результати.

Сьогодні чи не єдиною науковою установою, якій належить провідна роль у науковому супроводі геологорозвідувальних робіт, є Український державний геологорозвідувальний інститут (УкрДГРІ).

Зокрема Дніпропетровське відділення. До його складу входять чотири науково-дослідні лабораторії, фахівці яких розвивають гідрогеологічну тематику досліджень; готують наукове обґрунтування для пошукових та розвідувальних робіт на рудні корисні копалини; розробляють проблематику, пов’язану з геологією кам’яного вугілля; працюють над удосконаленням технологій буріння та технологічних засобів для обладнання розвідувальних свердловин.

Лабораторія геології вугільних родовищ – це одна з найбільш значущих лабораторій відділення. Адже її розробки працюють не лише на збагачення мінерально-сировинного комплексу України цінною вугільною енергосировиною, а й на безпеку роботи в шахтах. До того ж фахівці лабораторії повсякчас займаються вдосконаленням методичного забезпечення для прогнозування зон підвищеної газоносності вугільних родовищ. А шахтний газ – метан, як відомо, є найлютішим і найпідступнішим смертоносним ворогом шахтарів.

Майже всі завдання з наукового обґрунтування геологорозвідувальних робіт на кам’яне вугілля в Україні вирішуються в Дніпропетровському підрозділі інституту. Саме тут зосереджено потужний науковий потенціал, здатний забезпечити високопрофесійний, якісний і оперативний науковий супровід  пошукових та розвідувальних робіт на вугілля.

Серед пріоритетних напрямів досліджень лабораторії – удосконалення геолого-геофізичних методів прогнозу гірничо-геологічних умов залягання вугільних відкладів, оцінка якості і властивостей вугілля, розробка нормативних документів з геолого-промислової оцінки вугільних родовищ тощо.

Одним з останніх напрямів наукових розробок лабораторії стала підготовка рекомендацій з метою комплексної оцінки відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення як мінеральної сировини.

Залучення до розробки техногенних родовищ корисних копалин є сьогодні актуальним питанням і всіляко схвалюється державою.

На сьогодні вчені лабораторії геології вугільних родовищ вже розробили низку методів і методичних посібників з комплексної оцінки териконів і відвалів як перспективних родовищ мінеральної сировини, а також допоміжні комп’ютерні технології.

Із шахтною тематикою, точніше з подоланням наслідків реструктуризації вугільної галузі у першій хвилі, перетинається робота іншої науково-дослідної лабораторії Дніпропетровського відділення УкрДГРІ – лабораторії гідрогеологічних досліджень.

Забруднення підземних і поверхневих вод токсичними речовинами, надмірна мінералізація водних ресурсів тощо унеможливили якісне і безпечне водопостачання більшості населених пунктів на сході України. Виникла нагальна необхідність в оцінці і прогнозуванні розвитку гідрогеологічної ситуації та моделюванні гідрогеологічних процесів в умовах подальшої ліквідації шахт.

На ці проблеми одразу відреагували вчені Дніпропетровського відділення УкрДГРІ та розробили програмне забезпечення для вирішення широкого кола гідрогеологічних завдань в умовах техногенного впливу на підземні води та оперативного прогнозування рівня грунтових вод. Окрім того, було підготовлено низку рекомендацій з методів оцінок і прогнозів гідродинамічної обстановки під час закриття гірничодобувних підприємств.

Лабораторія технологій розвідки – єдина у своєму роді на теренах України, що займається розв’язанням проблем технічного і технологічного забезпечення геологорозвідувальних робіт, зокрема на тверді корисні копалини та воду.

Серед останніх досліджень лабораторії левова частка робіт стосувалася якраз проблем буріння гідрогеологічних свердловин. Невтомні старання колективу були винагороджені успішним впровадженням нової ефективної технології спорудження свердловин із застосуванням полімерних промивних рідин.

На сьогоднішній день основні зусилля фахівців лабораторії спрямовані на розробку прогресивних технологій, нових технічних засобів, промивних рідин і мастильних реагентів для буріння розвідувальних свердловин у складних гірничогеологічних умовах, на дослідження з удосконалення технологій буріння картувальних свердловин на шельфі Чорного моря та підготовку до розширення наукових напрямів.

Вагома роль у науковому забезпеченні пошукових та розвідувальних робіт, зокрема на рудні корисні копалини, належить також науково-дослідній лабораторії геології рудних родовищ Дніпропетровського відділення УкрДГРІ. Її розробки дають підстави для обґрунтування детальнішої розвідки.

Однак, основна мета лабораторних досліджень полягає у встановленні пошукових критеріїв та ознак зруденіння таких стратегічних для України видів корисних копалин як золото, кольорові, рідкісні та рідкісноземельні метали у межах Українського щита. Це найпродуктивніша на території країни геологічна структура, що акумулює в собі значні ресурси мінеральної сировини і ще має величезний потенціал для вивчення.

Нинішні ж результати напрацювань фахівців відкривають перспективи для виявлення золотоносних руд на території Кривбасу та Криворізько-Кременчуцької зони глибинних розломів, а також золотоносних площ на Побужжі.

Наукові рекомендації, нормативно-методичне забезпечення і технологічні розробки Дніпропетровського відділення УкрДГРІ сьогодні активно застосовуються в усіх вітчизняних регіональних геологічних підприємствах. Фундаментальні та прикладні праці фахівців інституту схвально сприймаються науковцями й отримують визнання у зарубіжних колег. Ось чому можна сміливо стверджувати, що в кожному щорічному прирості запасів, кожному відкритті нового родовища корисних копалин та інших геологічних досягненнях у процесі освоєння багатих українських надр є чимала заслуга колективу вчених Українського державного геологорозвідувального інституту. Отже, використовуючи наукові дослідження та досвід українських фахівців, кошти у надра можна не тільки закопувати, але й вигідно вкладати.