Дайджест

2021-06-15

“Трансформація вугільних регіонів України: час для “зеленого водню””

Марина Малова, 14.06.2021, Національна асоціація добувної промисловості України

У середині травня поточного року Міністерство енергетики України та Міжнародна консалтингова компанія ERM анонсували план підготовки до пілотного проекту з трансформації вугільних регіонів України. А сьогодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль публічно пообіцяв: транформацію планують розпочати вже цьогоріч. Що стоїть за цим висловом “трансформації вугільних регіонів України”. Є документ, який увібрав у себе майже з десяток попередніх концепцій, стратегій і планів розвитку та реформування вугільної галузі країни, починаючи з 2005 року. Щоправда, поки остаточно не зрозуміло, що саме буде запропоновано зробити для справедливої трансформації вугільних регіонів нашої держави і особливо Донбасу. Аноносоване закриття шахт несе цілу купу не тільки соціальних, політичних, економічних ризиків, а й загрозу справжньої екологічної катастрофи, передусім через підтоплення великих площ землі забрудненими шахтними водами та небезпеку зсувів і провалів. Сподіваємося, що проект включатиме досвід провідних країн світу і буде, передусім, направлений на розвиток у регіоні альтернативної енергетики. Наприклад, водневої. Але як перетворити закриття шахт на нові можливості? Які перспективи ховаються у відробленому просторі? І до чого тут водень? Експерти НАДПУ спробували у цьому розібратись.

2021-06-04

Синхронізація енергосистем України і Європи повинна стати національною ідеєю

Дмитро Рясний, 01.06.2021, Економічна правда

У кінці 2020 року СКМ виповнилося 20 років. За цей час виходи глави корпорації Олега Попова в публічний простір можна перерахувати на пальцях однієї руки. На відміну від Максима Тімченка – першої особи енергетичного крила СКМ групи ДТЕК. В управлінській вертикалі команди Ріната Ахметова вага Попова і Тімченка співмірна, але чому тоді вони поводяться діаметрально протилежно? Можливо, відповіддю на це питання є той факт, що всі напрямки бізнесу, якими керує СКМ, незалежні від політичних рішень і відносно низько закредитовані. Усі, крім ДТЕК. Остання часто фігурує в резонансних темах про високі тарифи на електроенергію і при цьому балансує на рівні дефолту. Останнім часом чорна смуга групи поступово світлішає. Днями ДТЕК вдалося реструктуризувати 2 млрд дол зовнішніх позик.

2021-04-27

Мідні мрії України: що потрібно знати про головну сировину «зеленого» переходу?

Національна асоціація добувної промисловості України, 26.04.2021

Увесь добувний сектор знаходиться на «низькому старті» в очікуванні нового сировинного суперциклу, де тренди задаватимуть вже не нафта чи залізна руда, а так звані «батарейні метали». У цьому списку мідь займає особливі позиції, як найбільш розвіданої та затребуваної сировини, яка допоможе світовій економіці перейти на «зелені» рейки. Україна надзвичайно багата на руди металів, що дозволяє нам будувати диверсифіковану та різногалузеву економіку, що б відповідала надсучасним ринковим тенденціям. Питання лише в одному: чому руди світового металу “номер 2” залишаються драйвером економічного зростання …лише на папері? Глобальна сировинна економіка вже давно стала конкурентним полем боротьби між невеликою кількістю країн та добувних компаній. Особливо помітно це на ринках основних руд металів: залізної, титанової, уранової та алюмінію. Для успішної конкуренції, коли геологорозвідка та початок виробничого процесу потребують величезних капіталовкладень, маленькі компанії вимушені займатися розробкою таких руд, як золото, тантал, літій та інших рідкісноземельних елементів. Особливе місце у цьому переліку займає мідь. Мідна руда посідає друге місце у світовій торгівлі металевими корисними копалинами. На найбільших біржових майданчиках світу позиції міді так само широко представлені, як і залізна руда та нафта, хоча обсяги видобутку, виміряні в тоннах, значно менші. Показники цін на мідь, засновані на ф’ючерсних контрактах, тобто які торгуються на кілька місяців наперед, вже давно стали індикатором здоров’я економіки та показником для наукового прогнозування економічного зростання.

2021-03-21

Роман Опімах: Засекреченість запасів літію – це архаїзм, холодна війна давно закінчилася

ExPro Consulting, 15.03.2021

За попередніми оцінками, в Україні є значні запаси літію, які не поступаються багатим родовищам Південної Америки та Африки. Загалом це 4 об’єкти - 2 родовища (Шевченківське, Полохівське) та 2 ділянки (Добра, Крута балка). Попит на літій, який є основним компонентом літій-іонних акумуляторів, останнім часом зростає, так само як зростає попит на електромобілі, системи накопичення енергії (energy storages) і тд, а ціна на цей метал збільшилась майже вдвічі за останні 4 місяці. Саме тому агентство ExPro розпитало Романа Опімаха, керівника Державної служби геології та надр (Держгеонадра), про перспективи видобутку даного «металу майбутнього» в Україні, роботу cлужби в цьому напрямі, а також про основні проблеми з цими ділянками, з якими можуть стикнутись потенційні інвестори.

2021-03-09

ІФНТУНГ як проактивний агент енергоефективності

Галина Проців, Івано Франківський національний технічний університет нафти і газу, 05.03.2021

5 березня, у всьому світі відзначають День енергоефективності. Основна мета - привернути увагу влади та громадськості до раціонального використання енергоресурсів і розвитку відновлюваних джерел енергії задля пом’якшення глобальної зміни клімату. Адже, завдяки енергоефективності, з одного боку, заощаджуються ресурси та скорочуються витрати без зменшення виробництва продукції, а з іншого боку – чистішим стає повітря. Зусилля науковців Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу спрямовані на забезпечення енергетичної незалежності нашої держави. Першим кроком до досягнення цієї амбітної мети є підвищення енергоефективності. Тому, в цей день завдання нашого університету, який претендує стати центром передового досвіду у сфері енергоефективності, поділитись вагомими науковими й практичними досягненнями в цій сфері протягом останніх років.

1 | > | >>