Дайджест

2021-07-21

Мікро, малі та середні підприємства у видобувній промисловості

Марина Малова, НАДПУ, 20.07.2021

Інтерес Європи до України як до стратегічного партнера у критичній сировині нарешті вималювався у конкретний план дій. Днями Україна підписала з ЄС Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та домовилась про дорожню карту з реалізацї першочергових кроків. Тепер постає важливе питання: Тож, які можливості має Україна у сфері поставок критичної сировини? Та які вітчизняні підприємства здатні забезпечити повний ланцюжок поставок до ЄС? Насправді, коли мова заходить про гірничодобувну галузь, на думку спадають великі, потужні підприємства і корпорації, світові і вітчизняні гіганти промисловості. Проте, судячи, зі статистики саме малі та середні підприємства складають основу розвинених економік. Наприклад у країнах ЄС – 90 % від усіх підприємств становлять мікро, малі та середні підприємства ( далі – ММСП).

2021-07-14

Угоди про розподіл продукції: що стримує старт нафтогазових проєктів в Україні?

Підписання угод про розподіл вуглеводневої продукції (УРП) – шанс для нарощення видобутку газу в країні. З якими проблемами стикаються газовидобувники та яких рішень чекають від держави?

Економічна правда, спецпроєкт GASPOINT

8 липня в Києві відбувся круглий стіл "Угоди про розподіл продукції – шлях до інвестицій та енергонезалежності України". Дискусія була організована агентством OilРoint спільно з Федерацією роботодавців нафтогазової галузі, "Українською правдою" за участю Асоціації газодобувних компаній України в рамках проєкту "GasPoint – про енергетичні виклики для України". Про які проблеми та виклики для галузі говорили експерти та учасники ринку, читайте в матеріалі "Економічної правди". Представники нафтогазовидобувної галузі, чиновники та депутати підкреслюють важливість якнайшвидшого внесення змін до законодавства, без яких успішна реалізація проєктів УРП залишається під питанням. Йдеться про вдосконалення звітності та адміністрування проєктів УРП, модернізацію закону "Про угоди про розподіл продукції", а також податкового, банківського та валютного законодавства. Загроза запуску "Північного потоку-2", шантаж з боку Росії, валютні витрати на закупівлю імпортного газу – усе це змушує Україну активізувати роботу з якомога швидшого освоєння вітчизняних родовищ та збільшення видобутку власного газу.

2021-07-07

Голова транспортного комітету Ради монополізує доступ ринку до будматеріалів підприємств «Укрзалізниці»

ZN.UA, 07.07.2021

На сьогодні УЗ має у своєму розпорядженні спецдозволи на розробку 16 родовищ граніту, монцоніту, андезиту, діориту в Полтавській, Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Закарпатській, Донецькій, Рівненській, Запорізькій, Львівській і Дніпропетровській областях. Також у компанії є ще шість кар'єрів, дія спецдозволів на які або закінчилася, або не подовжувалася. Монопольний доступ до кар'єр УЗ або до їхньої приватизації забезпечує не тільки гарантований збут продукції залізничникам, яким постійно потрібні будматеріали, а й перспективи непоганого заробітку на «Великому будівництві», яке також стало великим споживачем щебеню, гравію та піску. Саме тому тіньова боротьба за вплив на ЦУП більш ніж запекла. Однак, попри формальну перспективність бізнесу, більшість кар'єрів стабільно показують збитки. Так, за останніми доступними в СМІ даними, 2020 рік кар'єри УЗ показали збиток у 255 млн грн і ще 50 млн — за перше півріччя 2021-го. Серед причин збитковості називають списання різниці між фактичною собівартістю та фіксованою ціною продукції, списання вартості незавершеного виробництва, а також списання непридатної продукції, недовантаження виробничих потужностей. Одні лише витрати через призупинення виробництва, спричинене відсутністю спеціальних дозволів, відсутністю гірської маси, ремонтами обладнання та іншим становили 64 млн грн за сім місяців 2020 року.

2021-07-06

“Сплячі” ліцензії на користування надрами – новий виток

Марина Малова, 05.07.2021, Національна асоціація добувної промисловості України

Боротьба зі “сплячими ліцензіями”, починаючи з березня цього року набирає обертів. Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 25 березня 2021 року “Щодо стану справ у сфері надрокористування”(далі – Рішення), згідно якого, зокрема, Рада національної безпеки і оборони України рекомендує Прем’єр-Міністру України доручити Держгеонадрам забезпечити проведення в 2021 році позапланових перевірок суб’єктів надрокористування, які не розпочали видобування корисних копалин протягом двох років після отримання спеціальних дозволів на видобування. Тобто, потенційно – тримачів “сплячих ліцензій”. Передусім, це рішення стосується нафтогазових об’єктів. Проте чи дійсно кожен з таких об’єктів можна назвати “сплячим”? Що включає в себе поняття “спляча ліцензія”? І спецдозволи на родовища яких ще корисних копалин в Україні можна назвати “сплячими”?

2021-06-15

“Трансформація вугільних регіонів України: час для “зеленого водню””

Марина Малова, 14.06.2021, Національна асоціація добувної промисловості України

У середині травня поточного року Міністерство енергетики України та Міжнародна консалтингова компанія ERM анонсували план підготовки до пілотного проекту з трансформації вугільних регіонів України. А сьогодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль публічно пообіцяв: транформацію планують розпочати вже цьогоріч. Що стоїть за цим висловом “трансформації вугільних регіонів України”. Є документ, який увібрав у себе майже з десяток попередніх концепцій, стратегій і планів розвитку та реформування вугільної галузі країни, починаючи з 2005 року. Щоправда, поки остаточно не зрозуміло, що саме буде запропоновано зробити для справедливої трансформації вугільних регіонів нашої держави і особливо Донбасу. Аноносоване закриття шахт несе цілу купу не тільки соціальних, політичних, економічних ризиків, а й загрозу справжньої екологічної катастрофи, передусім через підтоплення великих площ землі забрудненими шахтними водами та небезпеку зсувів і провалів. Сподіваємося, що проект включатиме досвід провідних країн світу і буде, передусім, направлений на розвиток у регіоні альтернативної енергетики. Наприклад, водневої. Але як перетворити закриття шахт на нові можливості? Які перспективи ховаються у відробленому просторі? І до чого тут водень? Експерти НАДПУ спробували у цьому розібратись.

2021-06-04

Синхронізація енергосистем України і Європи повинна стати національною ідеєю

Дмитро Рясний, 01.06.2021, Економічна правда

У кінці 2020 року СКМ виповнилося 20 років. За цей час виходи глави корпорації Олега Попова в публічний простір можна перерахувати на пальцях однієї руки. На відміну від Максима Тімченка – першої особи енергетичного крила СКМ групи ДТЕК. В управлінській вертикалі команди Ріната Ахметова вага Попова і Тімченка співмірна, але чому тоді вони поводяться діаметрально протилежно? Можливо, відповіддю на це питання є той факт, що всі напрямки бізнесу, якими керує СКМ, незалежні від політичних рішень і відносно низько закредитовані. Усі, крім ДТЕК. Остання часто фігурує в резонансних темах про високі тарифи на електроенергію і при цьому балансує на рівні дефолту. Останнім часом чорна смуга групи поступово світлішає. Днями ДТЕК вдалося реструктуризувати 2 млрд дол зовнішніх позик.

2021-04-27

Мідні мрії України: що потрібно знати про головну сировину «зеленого» переходу?

Національна асоціація добувної промисловості України, 26.04.2021

Увесь добувний сектор знаходиться на «низькому старті» в очікуванні нового сировинного суперциклу, де тренди задаватимуть вже не нафта чи залізна руда, а так звані «батарейні метали». У цьому списку мідь займає особливі позиції, як найбільш розвіданої та затребуваної сировини, яка допоможе світовій економіці перейти на «зелені» рейки. Україна надзвичайно багата на руди металів, що дозволяє нам будувати диверсифіковану та різногалузеву економіку, що б відповідала надсучасним ринковим тенденціям. Питання лише в одному: чому руди світового металу “номер 2” залишаються драйвером економічного зростання …лише на папері? Глобальна сировинна економіка вже давно стала конкурентним полем боротьби між невеликою кількістю країн та добувних компаній. Особливо помітно це на ринках основних руд металів: залізної, титанової, уранової та алюмінію. Для успішної конкуренції, коли геологорозвідка та початок виробничого процесу потребують величезних капіталовкладень, маленькі компанії вимушені займатися розробкою таких руд, як золото, тантал, літій та інших рідкісноземельних елементів. Особливе місце у цьому переліку займає мідь. Мідна руда посідає друге місце у світовій торгівлі металевими корисними копалинами. На найбільших біржових майданчиках світу позиції міді так само широко представлені, як і залізна руда та нафта, хоча обсяги видобутку, виміряні в тоннах, значно менші. Показники цін на мідь, засновані на ф’ючерсних контрактах, тобто які торгуються на кілька місяців наперед, вже давно стали індикатором здоров’я економіки та показником для наукового прогнозування економічного зростання.

1 | > | >>