2007-11-21

Україна. Звягільський готовий закрити шахту ім. Засядька

Почесний глава ради директорів акціонерного підприємства «Шахта ім. Засядька» Юхим Звягільський заявляє про готовність закрити це підприємство.

«Не можу дати ніяких пояснень аварії, що сталася. Якщо гине стільки людей, а причину не знає ніхто, може, дійсно, цю шахту потрібно закрити», - сказав він у понеділок після засідання державної комісії по розслідуванню причин вибуху, що стався в шахті в ніч на 18 листопада, повідомляє «Острів» з посиланням на «Справу».

За словами Юхима Звягільського, для забезпечення безпечної технології видобутку вугілля в шахту були вкладені значні суми. При цьому він згоден з тим, що остаточний висновок про причини аварії можна буде робити тільки після завершення розслідування спеціальної комісії.

Учора ввечері фахівці комісії ще не приступили до роботи в шахті через чергову пожежу у виробленнях. Нагадаємо, що проаналізувавши попередню аварію на шахті ім. Засядька, яка сталася 20 вересня 2006 року, комісія зробила висновок про те, що її причиною були невідомі науці газодинамічні явища. «Для нас це абсолютно нове явище», — сказав тоді міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб.

Екс-заступник губернатора Донецької області Олександр Клименко згоден з тим, що видобуток вугілля ціною десятків людських життів слід зупинити.

«У безпеку шахти ім. Засядька вкладають мільйони гривень. Ці кошти можна направити на відродження шахти ім. Панфілова, яка розташована поряд, при цьому гірсько-геологічні умови там простіші», — говорить Клименко. За його словами, за рахунок цього вдасться вирішити соціальні проблеми, які виникнуть у разі закриття шахти ім. Засядька.

Точної суми коштів, направлених на безпеку на шахті ім. Засядька, ніхто не називає. Проте глава Донецької незалежної профспілки гірників Анатолій Акімочкін упевнений, що більших грошей, ніж тут, на безпеку видобутку витрачено не було.

Він наводить для прикладу факт споруди на шахті ім. Засядька двох нових стовбурів для нагнітання повітря у виробленні, які поліпшили вентиляцію у декілька разів. Відомо, що такі споруди — недешеве задоволення.

Крім того, на шахті змонтована установка дегазації — з її допомогою не тільки відкачують метан, але і переробляють цей газ для використовування як енергоносій. Річна потужність установки — 50 мільйонів кубометрів газу. «Такі ж установки по дегазації вироблень, як на шахті ім. Засядька, я бачив на шахтах Німеччини і Польщі», — говорить Акімочкін.

Якщо порівнювати травматизм, наприклад, на українських і німецьких шахтах, то цифри явно не на нашу користь. При щорічному видобутку в Німеччині близько 30 мільйонів тонн вугілля, там гине в середньому два гірники на рік. Глибина деяких німецьких шахт досягає 1500 метрів. «Наука не дає пояснень, чому так часто гинуть на шахті ім. Засядька. А що скаже наша наука, коли її майже немає. Приміщення провідного вугільного інституту — ДонГІПРОшахта — віддали податковій інспекції. У радянські роки в інституті працювали дві тисячі чоловік, а зараз — 200 пенсіонерів», — сказав глава Донецької незалежної профспілки гірників. Очевидно, що якщо і далі на науку виділятимуть копійки, незнаних явищ у шахтах буде все більше.

Перший заступник глави Незалежної профспілки гірників Росії Микита Шульга упевнений, що слід закривати найбільш небезпечні шахти. «Шахта ім. Засядька стала символом трагедії. У цивілізованих країнах такі шахти закривають. Треба почекати, коли наука знатиме, як безпечно видобувати вугілля в таких умовах, як на шахті Засядька», — пропонує Шульга.

«ForUm»