2007-07-03

Мінерально-сировинна база Луганської області

Луганська область  традиційно є  одним  із найпотужніших  промислово розвинених  регіонів України. Виробничий і науково-технічний потенціал нашого регіону, який формувався десятиріччями і має висококваліфіковані кадри та розвинену інфраструктуру, має велику цінність для нас і тих, хто має наміри щодо співробітництва з нами  на перспективу.

Позитивну динаміку  інвестиційної діяльності  в регіоні  стимулюють  євроінтеграційні  процеси.  За довгу історію геологічного розвитку планети в її надрах сформувалися різноманітні корисні копалини. Наш край не був винятком.

На території області налічується 517 родовищ різних корисних копалин, з яких на 236 отримані спеціальні дозволи (ліцензії) на їх розробку. 

У складі ресурсного потенціалу області головним є кам'яне вугілля. 

Історія розвитку Донецького кам'яновугільного басейну почалася ще з 1700 р. з виходом указу Петра  I  про пошук рудних родовищ у Росії. На території Донбасу такі пошуки вів Григорій Капустін (1721-1723 рр.). А перша промислова розробка і використання вугілля в регіоні почалося в 1723 р. на соляних промислах поблизу м. Бахмут (зараз м. Артемівськ Донецької області) під керівництвом Микити Вепрейського і Семена Чиркова. І дотепер кам'яне вугілля не втратило свого значення. На частку Луганської області доводиться близько третини всіх балансових запасів кам'яного вугілля українського Донбасу. В її межах поширені всі марки вугілля: від довгополум'яних до антрацитів.

Розвідані запаси кам’яного вугілля становлять більше18 млрд т. Лише 20 % цих покладів розробляється. Попутними корисними копалинами в кам'яному вугіллі є метан і германій. За останні роки германій і метан з вугілля практично не вилучався. В галузі існує велика недорозвіданість балансових запасів кам'яного вугілля, а також необхідність переоцінки балансових запасів відповідно до сучасних умов. На Луганщині видобувається більше однієї третини українського вугілля, що надає особливого значення області в економічному потенціалі країни, оскільки вугілля – єдина енергетична сировина, здатна гарантувати енергетичну безпеку України.

Серед інших енергоносіїв у надрах області розвідано одне родовище нафти, що не розробляється; 11 родовищ газового конденсату, з яких розробляється вісім; 15 родовищ природного газу, з них розробляється дев'ять; а також 43 родовища природного газу вугільних родовищ, з яких розробляється 16.

В області розміщене Бобриківське золотополіметалеве родовище, запаси якого стоять на обліку державного балансу запасів корисних копалин. На родовищі проводиться дослідно-промислова експлуатація, воно є першочерговим щодо промислової розробки, має ліцензію щодо освоєння. В області здійснюється детальна розвідка перспективних на золото рудопроявів.

Будівельна індустрія області представлена 124 родовищами, з яких 25 експлуатується: це переважно родовища цегельно-черепичної сировини (40), будівельного каменю (37), крейди і вапняку (19), піску (12).

У надрах області залягають фосфорити і глауконіти, котрі можуть стати сировинною базою для виробництва мінеральних добрив. У 1996-1998 рр. у Попаснянському районі проведена попередня розвідка Березівського родовища фосфоритів. Родовище має великі запаси фосфатної сировини, які придатні для виробництва фосфатного борошна та комплексного фосфатно-калійно-азотного гранульованого добрива. ТОВ "Содружество" інвестує кошти на промислове освоєння Березівського родовища.

Промисловим джерелом германію в Україні є коксове вугілля із середнім вмістом металу 4,5 г/т. В області здійснюється видобуток германію як супутнього елементу під час розробки кам'яного вугілля, який становить понад 30 % від загальнодержавного.

В області зосереджена майже одна третина покладів карбонатної сировини для хімічної промисловості України. Основною базою ВАТ "Лисичанська сода" є Білогорівське родовище крейди. Головними споживачами соди, окрім хімічної, є цементна та скляна промисловість, а також сільське господарство. Підприємство потребує найшвидшого проведення геологорозвідувальних робіт. Лисичанським заводом залізобетонних виробів розробляється Шипилівське родовище крейди.
Запаси будівельної крейди становлять 17,7 % від загальнодержавних. До розробки залучено Мащинське, Березівське та Шипилівське родовища. 

Для виробництва бутощебеневої продукції в області використовуються пісковики, розвідані запаси яких не обмежують видобуток, але якість їх не повністю задовольняє потреби. Найпотужніший в області кар'єр розробляє Валянівське родовище пісковику. Менш потужні кар'єри розробляються на Волнухинському та Ярмонкинському родовищах. Розробляється Коноплянівське родовище пиляного каменю, де видобувають вапняки, які використовуються як камінь стіновий. 

Область має великі ресурси керамічної сировини і будівельного піску. Окрім розробки природних родовищ, частину обсягу піску отримують із відсівів подрібнення порід. Низьким рівнем освоєності характеризується цегельно-черепична сировина.

Надра області також характеризуються великими запасами підземних прісних і мінеральних вод. Всі родовища мінеральних вод знаходяться в експлуатації, проте ступінь їх використання відносно розвіданих запасів дуже незначний. У цей час залишається проблема забезпечення населення питною водою, особливо на півдні області. В Луганську і Старобільську джерела цілющих мінеральних вод багаті бромом і йодом. На базі цих вод у вищеназваних містах працюють водолікарні.

Альберт ЗІНЧЕНКО,
начальник Головного управління економіки Луганської ОДА