Інтеграція науки в практику – одна з головних відмінних рис української геологічної служби. Важко назвати напрямок світової геологічної теорії та практики, у виникнення та розвиток якого не зробили б істотний внесок українські геологи. Українськими вченими розроблені наукові основи та методика проведення геологічних досліджень, пошуків і розвідки практично всіх видів родовищ корисних копалин. Значна частка цих розробок і методів доведена багаторічним практичним досвідом не тільки в Україні, але й за кордоном.

Потенціал вітчизняної геологорозвідки зосереджений в Українському державному геологорозвідувальному інституті, який цього року відзначає піввіковий ювілей. Своє літочислення УкрДГРІ починав з далекого 1957 року, коли у Львові на базі Всесоюзного науково-дослідного геологічного нафтового інституту був створений Український науково-дослідний геологорозвідувальний інститут. Він виконував наукове забезпечення пошукових і розвідувальних робіт на нафту і газ у Карпатському регіоні, потенціал якого в ті часи ще не було розкрито повною мірою. Крім нафтогазового напрямку, у Львові розроблялася тематика з геології вугільних родовищ, рудної та нерудної сировини та гідрогеології. З часом у складі Інституту з'явилися структурні підрозділи – Чернігівське, Полтавське, Дніпропетровське, Кримське та Київське відділення. У 1999 році Київське відділення стало головним.

Саме з цього моменту і розпочинається сучасна історія УкрДГРІ. Завдяки удосконаленню структури та сучасному підходу до управління на якісно новий рівень виведено фінансово-господарську діяльність Інституту та відновлено фінансування наукових тем. Спільними зусиллями профспілок та керівництва інституту вдалося вирішити проблему кадрового забезпечення та поліпшити умови праці співробітників. Виконання договірних тем та стале державне фінансування дало можливість провести технічне переоснащення та вийти на високий технологічний рівень вирішення завдань. Тільки за останні роки, відповідно до потреб галузі, в УкрДГРІ створено  відділи геології рудних та нерудних корисних копалин, комплексних геофізичних, геохімічних та петрофізичних досліджень, відділ геології нафти і газу.

Український державний геологорозвідувальний інститут сьогодні – потужна організація, яка завдяки своєму потенціалу здатна вирішувати найскладніші завдання у сфері наукового супроводу пошуку та розвідки вуглеводнів, твердих корисних копалин та підземних вод. Широко відома діяльність Інституту в напрямку  науково-методичного забезпечення геолого-геофізичного вивчення надр України та моніторингу мінерально-сировинної бази. Успішно впроваджуються у виробництво розробки в галузі глибокого і колонкового буріння, геологічними підприємствами використовуються результати геолого-економічних досліджень, що дає змогу підвищити ефективність робіт.

Значні зусилля наукового колективу спрямовані сьогодні на регіональне геологічне вивчення території України та обґрунтування оптимальних напрямків геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, адже ця діяльність є пріоритетною з огляду на забезпечення держави власними енергоносіями. Зміцненню мінерально-сировинної бази України безумовно сприяє  і якісна прогнозна оцінка родовищ, яка стала можливою завдяки фахівцям Інституту. Вдосконалення та розробка нових методик і технологій пошуку корисних копалин дозволяє проводити геологорозвідувальні роботи з мінімальними витратами. Важливим напрямком робіт УкрДГРІ залишається розробка геофізичного обладнання, створення електронних геологічних карт та сучасних технологій збагачення руд. Не менш важливими для народного господарства нашої держави є сейсмопрогностичні та гідрогеологічні дослідження, практична діяльність в напрямку інженерної геології, що здійснюється фахівцями Інституту.

Ефективна розробка наукових тем та впровадження їх результатів у виробництво стало можливим завдяки плідній праці колективу Інституту, до складу якого на сьогоднішній день входить 300 наукових співробітників.  Серед них 10 лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки та два – лауреати премії імені В.І. Вернадського Національної академії наук України. В УкрДГРІ працюють 13 академіків та 24 члени-кореспонденти Української нафтогазової академії. Наукові школи з геології нафти та газу, сейсмічної голографії, геоінформатики, геології рудних і нерудних корисних копалин та технології збагачення руд та гідрогеології, створені на базі Інституту, широко відомі не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Сучасна структура УкрДГРІ складається з головного (Київського) відділення та п'яти регіональних: Львівського, Чернігівського, Полтавського, Кримського та Дніпропетровського, діяльність яких спрямована на вирішення певного кола науково-практичних завдань.

Львівське відділення інституту спеціалізується на комплексних геолого-геофізичних дослідженнях геологічної будови надр України. Фахівцями відділення проведена оцінка перспектив нафтогазоносності численних родовищ, на постійній основі розробляється та удосконалюється обладнання, методики та технології для ефективного виконання геологорозвідувальних робіт на нафту та газ. Завдяки оптимальній структурі, що передбачає функціонування чотирьох наукових підрозділів, Львівське відділення здатне задовольнити практично всі нагальні потреби з наукового супроводу пошуку та розвідки вуглеводнів. Наукові праці та практичні рекомендації, розроблені у Львові, з успіхом використовуються не тільки в Україні. Численні родовища Афганістану, Білорусі, Болгарії, Німеччини, Росії, Словаччини та Ємену було відкрито за участі львівських фахівців. Всебічне науково-методичне забезпечення геологорозвідувальних робіт на нафту та газ виконується колективом, що складається з 270 працівників, серед яких два доктори наук та 35 кандидатів.

У львів'ян багаті не тільки традиції, а й перспективи, адже забезпечення України власною вуглеводневою сировиною сьогодні має неабияке значення для економіки нашої держави. Таким чином, крім комплексного регіонального вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності Західного регіону, фахівці Львівського відділення УкрДГРІ широко застосовують свої знання та досвід для пошуку вуглеводнів на Півдні, включаючи акваторії Чорного та Азовського морів. Важливими залишаються роботи з вилучення вуглеводнів з існуючих родовищ та вдосконалення нормативної бази.

Полтавське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту з моменту свого заснування у квітні 1963 року й донині забезпечує буровиків якісним і сучасним обладнанням. У доробку полтавчан десятки унікальних технологій і технічних засобів буріння глибоких та надглибоких свердловин на нафту й газ. Фахівці відділення ефективно вирішують завдання з удосконалення технологій буріння, покращення властивостей промивних рідин і тампонажних розчинів та підвищення якості кріплення свердловин. Серед унікальних розробок – новітні методи та обладнання для неруйнівного контролю труб і механізації бурових робіт. Видобувні підприємства України гідно оцінили технології та обладнання для розкриття, випробування й дослідження продуктивних пластів, розроблені в Полтаві. Особливого значення сьогодні набуває розробка сучасних методів інтенсифікації свердловин і шляхів максимального отримання з них продукції. З огляду на майбутнє, розробки фахівців у галузі забезпечення охорони навколишнього середовища під час буріння свердловин також важко переоцінити.

Вагомих позитивних результатів вдається досягти завдяки оптимальній організації роботи. Сьогодні науковці на вчених радах обговорюють теми, над якими працюватимуть наступного року. Таким чином вдається взяти в розробку найбільш актуальні завдання, уникнути дублювання наукових тем, підійти до вирішення проблем комплексно.  Виявлення покладів вуглеводнів на сході нашої держави в першій половині минулого сторіччя та доведення промислової нафтогазоносності цього регіону стало доленосною подією для розвитку нафтогазової галузі в Україні і нафтогазової науки зокрема. Комплексна оцінка перспектив нафтогазоносності Дніпровсько-Донецької западини вселила надію у фахівців щодо нафтогазоносного потенціалу українських надр та зацікавила їх у більш глибокому вивченні та дослідженні ДДЗ. З цією метою на початку 60-х років минулого століття у складі Українського державного геологорозвідувального інституту було створено окремий підрозділ – Чернігівське відділення. З часу свого заснування й донині воно готує виважені та надійні наукові обґрунтування для пошукових та розвідувальних робіт на нафту й газ в межах ДДЗ.

Сьогодні діяльність Чернігівського відділення інституту сконцентрована, головним чином, на трьох напрямках: геологічні дослідження Дніпровсько-Донецької западини,  прогноз нафтогазоносності перспективних площ регіону і промислові дослідження. Завдяки плідній та самовідданій праці фахівців Чернігівського відділення у східному регіоні України відкрито понад 120 родовищ нафти і газу, а практичні розробки та методичні рекомендації й сьогодні допомагають забезпечувати Україну власними енергоносіями. Чернігівське відділення Інституту успішно вирішує питання кадрового забезпечення, оновлює та модернізує лабораторну базу, вдосконалює програмно-методичне забезпечення.

Історія Кримського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту налічує понад 50 років – від дня заснування у Сімферополі Інституту мінеральних ресурсів Національної академії наук України. Одним із пріоритетних завдань Кримського відділення є розробка новітніх технологій збагачення руд благородних, чорних, кольорових та рідкісних металів. За досить короткий час фахівцями відділення була створена екологічно чиста біотехнологія збагачення золотовмісних руд світового рівня, унікальність та цінність якої визнано не тільки в Україні, а й за кордоном. Велика увага приділяється дослідженням із прогнозування алмазоносних об'єктів, розсипного золота та родовищ фосфоритів. На тлі постійної небезпеки зсувів та підтоплень у багатьох регіонах України особливого значення набуває розробка фахівцями відділення обладнання з прогнозування та моніторингу небезпечних природних і техногенних процесів. Устаткування та технологія вдало пройшли випробування й чекають на впровадження у виробництво.

Кримське відділення було і залишається провідною установою з прогнозування і геолого-технологічного вивчення мінерально-сировинної бази твердих корисних копалин, чому сприяє кадровий науковий потенціал відділення, який значно підсилюють доктори та кандидати наук. Найкращим доказом самовідданої праці є численні Державні премії, дипломи та патенти.

Дніпропетровське відділення УкрДГРІ охоплює гідрогеологічну тематику досліджень, готує наукове обґрунтування для пошукових та розвідувальних робіт на рудні корисні копалини та нерудну сировину. Результатом роботи відділення стали сучасні технологічні засоби для обладнання розвідувальних свердловин, новітні розробки у колонковому бурінні на шельфі. Нагальною проблемою всіх вуглевидобувних регіонів є шахтний метан та підтоплення, зумовлені техногенним навантаженням. Тож освоєння й апробація нових комп'ютерних технологій прогнозу викидонебезпечних зон вугільних родовищ та вдосконалення гідрогеологічного моніторингу шахтних полів, що проводяться фахівцями з Дніпропетровська,  набуває великого значення для східних регіонів нашої держави.

Структура відділення складається з чотирьох науково-дослідних лабораторій, що ведуть активну роботу в галузі гідрогеології, готують наукове обґрунтування для пошукових та розвідувальних робіт на рудні корисні копалини. Фахівці відділення розробляють проблематику, пов'язану з геологією кам'яного вугілля, працюють над удосконаленням технологій буріння та технологічних засобів для обладнання розвідувальних свердловин. Результатами роботи Дніпропетровського відділення активно користуються на всіх вітчизняних геологічних підприємствах, що яскраво свідчить про актуальність цих досліджень.  

Головне відділення УкрДГРІ виконує найбільший обсяг робіт, пов'язаних із науковим супроводом геологорозвідувальних робіт в Україні. У складі відділення функціонують відділи та лабораторії, що займаються сейсмопрогностичними дослідженнями, проблемами сейсморозвідки, петрофізики та регіональних геофізичних робіт. Крім того, фахівцями Київського відділення створюються нові та вдосконалюються існуючі комп'ютеризовані геофізичні технології, виконується великий обсяг досліджень із прогнозування нафтогазоперспективних регіонів. Велика увага приділяється розробці та вдосконаленню нормативно-правової бази галузі.

У Київського відділення великі плани на майбутнє – створення та модернізація лабораторного комплексу прецизійних аналітичних досліджень, розробка нової апаратури для польових геофізичних робіт та освоєння свердловин. У перспективі – розширення та підтримка мережі станцій сейсмопрогностичного моніторингу, забезпечення короткострокового прогнозу землетрусів. Перелік напрямків, що включає в себе продовження розробки оптимальних методик геофізичних досліджень свердловин та інтерпретації даних, виявлення нафтогазоперспективних і рудоносних структур, оцінку прогнозних ресурсів, далеко не повний, але цілком відповідає нагальним потребам як геологічних підприємств, так і держави.

Актуальність розробок Українського державного геологорозвідувального інституту яскраво підтверджується численними винаходами, впровадженими у виробництво, та рекомендаціями,  реалізованими геологічними підприємствами. За багату 50-річну історію в УкрДГРІ створено всесвітньо відомі наукові школи, власні традиції, що є запорукою сталого розвитку організації. 50 років – це зрілість підприємства. А його слава та імідж створені фахівцями, які завдяки своїй плідній праці вже увійшли до сторінок історії розвитку геології й геофізики України.