За допомогою нового каталізатора, який розробили вчені, можна добувати від 300 до 550 грам кисню в годину, повідомляє ТАСС.

Американські хіміки розробили каталізатор, за допомогою якого можна швидко і ефективно отримувати чистий водень і кисень з марсіанського розсолу, який імовірно ховається на невеликій глибині під поверхнею планети. Результати перших випробувань опублікував науковий журнал Proceedings of the National Academy of Sciences.

Вчені під керівництвом професора Університету Вашингтона в Сент-Луїсі (США) Віджая Рамані придумали, як робити кисень на Марсі швидше і ефективніше. Для цього вони використовували інший тип марсіанської сировини - густий "розсіл", з якого імовірно складаються грунтові води планети.

На їх існування вказують дані посадкової платформи Phoenix, яка вивчала надра Марса на рубежі століть, і фотографії зонда MRO, який в 2015 році знайшов можливі сліди руху солоних "струмків" по схилах деяких кратерів Марса. Вчені припускають, що вода в цих потоках залишається рідкою завдяки присутності великої кількості перхлоратов - солей хлорної кислоти, розчини яких не замерзають при температурах від -40 до -60 ° С.

Рамані і його колеги задумалися, чи можна використовувати цей "розсіл", щоб виробляти кисень і водень. Для цього воду та інші сполуки з цього розсолу потрібно розщепити за допомогою електрики і різних каталізаторів. Керуючись цією ідеєю, вчені провели серію дослідів зі сполуками свинцю і рутенію, які вони розробляли для вирішення схожих завдань на Землі.

Відтворивши умови грунту і атмосфери Марса, вчені перевірили, чи зможуть подібні каталізатори розкладати воду на кисень і водень, якщо пропускати через "розсіл" електричний струм. Досліди показали, що навіть при марсіанському тиску і температурі в -36 ° С каталізатори на основі свинцю та рутенію справлялися з цим завданням приблизно в 25 разів краще, ніж це робить MOXIE.

Зокрема, установка NASA може виробляти до 22 грам кисню на годину, а каталізатор Рамані і його колег виробляє за той же час і з тим же витратою електрики - близько 300-550 грам O2. До того ж водень, який утворюється як побічний продукт цієї реакції, можна використовувати як ракетне паливо і для інших завдань.

Вчені сподіваються, що їхня ідея приверне увагу NASA. Завдяки цьому майбутні експедиції на Марс зможуть забезпечувати себе киснем, паливом та іншими речовинами, необхідними для виживання на планеті.

GEOnews.com.ua