«Не має аналогів у світі!». Це про Азовське цирконій-ітрієве рідкісноземельне родовище, яке розташоване у Нікольському районі Донецької області і має найбільші перспективи розвитку сировинної бази.
Приазовською експедицією перспективні ресурси Азовського родовища до глибини 300 м оцінюються в 56 млн. т руди із середнім вмістом TR2O3 – 1,27% (при бортовому 0,4%) і ZrO2 – 1,5%. Ресурси родовища дуже великі: 710 тис. т TR2O3, з яких 20% становлять Y і Y-ві лантаноїди, а також 840 тис. т ZrO2 .

Для порівняння – найбільші розвідані запаси рідкісноземельних припадають на Китай, де в сумі по родовищах складають 43 млн. т.

Головним мінералом-концентратором рідкісноземельних елементів на родовищі є бритоліт. Це – селективно церієвий мінерал, частка лантаноїдів (La, Ce, Nd, Pr) у їхній загальній сумі в ньому складає 85-90%. У середньому частка оксидів ітрію в сумі ТR2O3 + Y2O3 складає 6-7% .

Технологічні дослідження руд підтвердили можливість промислового вилучення TR металів шляхом гідрометалургійного очищення, яке дозволяє переводити в розчин більше 72-97% TR , які можуть потім бути легко вилучені.

Однак залучення родовища в експлуатацію має ряд технологічних і економічних складнощів. Це і недостатня вивченість родовища, що не дозволяє прорахувати всі можливі ризики. І передусім силікатна форма головного TR – вміщуючого мінералу – бритоліту, який за своїми фізичним властивостями і вмістом рідкісноземельних металів поступається іншому мінералу – монациту, з яким пов’язані найбільші родовища рідкісноземельних металів у світі. Так отриманий із бритоліту концентрат з вмістом TR2O3 – 13% значно поступається “стандартному” світовому монацитовому, де сума TR2O3 – 55%.

Безперечним плюсом Азовського родовища є те, що воно являється комплексним цирконій-ітрій-рідкісноземельним. При промисловій розробці зможуть попутно вилучатися Zr, Hf, Th, Y, TR, Sc, польовошпатовий концентрат, що й буде визначати рівень рентабельності розробки родовища. А ще географічне розташування – у безпосередній близькості до Європи .

Зараз Державною службою геології та надр України через Інвестиційний атлас надрокористувача пропонується Азовська ділянка з азовським рудопроявом цирконій-рідкісноземельного зруденіння до геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою. Вартість спецдозволу обраховується. Ділянка поки, на жаль, не знайшла потенційних інвесторів.

«НАДПУ неодноразово наголошувала на необхідності спрощення законодавства та процедури отримання спецдозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення. У випадку з Азовським родовищем, коли його геологічне вивчення – це сама по собі дуже вартісна і ризикована справа, підтримка з боку держави дозволить залучити як вітчизняні так і іноземні інвестиції», – коментує виконавчий директор Асоціації Ксенія Оринчак

Сподіваємось на зміни і те, що в майбутньому Україна займе гідне місце і як постачальник рідкісноземельних металів, і як виробник високотехнологічної продукції з них. 

Національна асоціація добувної промисловості України