ГО «ГЕЦУ» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України, Колегії ДІЯРУ за участі третіх осіб: Міненерго, ДП «НАЕК «Енергоатом», в якому просила:

• визнати протиправною та скасувати Постанову Колегії ДІЯРУ про продовження експлуатації енергоблока №3 ВП Южно-української АЕС.

• визначити протиправними дії ДІЯРУ щодо продовження дії ліцензії, виданої ДП «НАЕК «Енергоатом», на право експлуатації енергоблока №3 ЮУАЕС;

• скасувати зазначену ліцензію.

 

Позов було обґрунтовано тим, що оскільки оцінка впливу на довкілля при вирішенні питання продовження терміну експлуатації енергоблоку №3 ЮУАЕС не проводилася, колегією Держатомрегулювання необґрунтовано та незаконно прийнято оскаржувану постанову, та незаконно переоформлено ліцензію на право експлуатації ядерних установок ЮУАЕС.

 

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

 

Згодом, була подана апеляційна скарга, в якій позивач (ГО «ГЕЦУ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення ОАС м. Києва та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

 

В обґрунтування апеляційної скарги ГО «ГЕЦУ» зазначала, що оцінка впливу довкілля є обов`язковою при продовженні терміну експлуатації енергоблоку АЕС, як наслідок   ДП «НАЕК «Енергоатом» повинно було здійснити весь комплекс необхідних дій до початку процедури оцінки впливу на довкілля.

 

Також апелянт звертав увагу на те, що отримання експлуатуючою організацією ліцензії є підставою для початку діяльності на окремому етапі життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів, включаючи всі об`єкти, що знаходяться на майдачнику даної ядерної установки або сховища і технологічно з ними пов`язані.

 

Відтак, з огляду на вирішення питання, яке передбачало потребу оцінки впливу на довкілля, відповідні громадські обговорення (слухання) необхідно було проводити у відповідності до норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

 

Апелянт вважав, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, з огляду на положення  Закону «Про громадські об`єднання» та Закону «Про ОВД».

У відзиві на апеляційну скаргу Міненерго зазначено про те, що законодавством у сфері використання ядерної енергії не вимагається здійснення оцінки впливу на довкілля під час проходження експлуатації енергоблоків діючих АЕС.

 

Відповідно, протягом 2015 року, ВП ЮУ АЕС за результатом оцінки розробила відповідний звіт з позитивними висновками, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

 

У відзиві на апеляційну скаргу ДІЯРУ вказано про те, що діяльність щодо продовження терміну експлуатації не вимагає розроблення окремого проекту та документація з оцінки її впливу.

 

Крім того, оскільки позивачем не було надано належних доказів того, в чому полягають порушені права позивача при прийнятті оскаржуваного рішення про переоформлення ліцензії, відтак рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

 

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» також звернуло увагу, що рішення суду попередньої інстанції про відсутність порушеного у позивача права є правомірним, та оскаржувана ліцензія і постанова відповідає вимогам чинного законодавства.

 

Шостий апеляційний адміністративний суд погодився із доводами державних підприємств та відомчих органів. Таким чином, рішення ОАС м. Києва було залишене без змін, а апеляційна скарга громадської організації – залишена без задоволення.