У лютому 2018 року ТОВ «Євроасфальт» звернулося з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просило скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У позовній заяві наводились аргументи про те, що вищевказані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Товариство не вчиняло правопорушень, за які його притягнуто до відповідальності, зокрема, не здійснювало влаштовування устаткування без затвердженої документації та без права на виконання будівельних робіт та інших правопорушень, позаяк згідно документів придбало таке устаткування, вже змонтоване на земельній ділянці, яку йому відведено у власність.

Вказував позивач і на порушення процедурного характеру, допущені, на його думку, при винесенні оскаржуваних постанов, зокрема, наголошував, що у постанову було внесено виправлення щодо адреси позивача, а перевірка проведена без повідомлення та за відсутності представника Товариства.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у задоволенні позову було відмовлено.

Висновки суду першої інстанції ґрунтувалися на тому, що письмовими доказами повністю спростовуються твердження ТОВ «Євроасфальт» про те, що ним не встановлювалась асфальтозмішувальна установка земельній ділянці в м. Стрию.

Крім того, суд першої інстанції установив та врахував при розгляді справи те, що рішенням Стрийської міської ради надано нову адресу ділянці, належній ТОВ «Євроасфальт».

Суд першої інстанції також установив, що позивач на момент проведення перевірки здійснив виконання будівельних робіт без затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без права на виконання будівельних робіт, а також здійснював експлуатацію асфальтозмішувача без прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту.

Суд врахував аргументи Товариства про те, що ДАБІУ неправомірно були внесені зміни щодо місцезнаходження позивача, однак відзначив, що такі обставини не можуть бути окремою і самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Євроасфальт» звернулася до Восьмого апеляційного адміністративного суду, який заяву задовольнив, та скасував рішення Львівського ОАС.

Апеляційний суд виходив з того, що встановлення асфальтозмішувального устаткування на належній позивачу земельній ділянці, на момент її придбання Товариством, вже було здійснене іншою особою, а матеріали справи не містили будь-яких доказів щодо проведення саме позивачем будівельних робіт з влаштування такого устаткування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не міг нести відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у зв`язку з учиненням яких відповідачем прийнято оскаржувані постанови.

Окрім цього, апеляційний суд взяв до уваги те, що ДАБІУ у ході проведення перевірки не було встановлено, ким саме здійснювались будівельні роботи з влаштування асфальтозмішувача.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі судове рішення, ухвалене судом першої інстанції.

Касаційна скарга Верховним судом була задоволена. Таким чином, вища судова інстанція України постановила залишити в силі рішення колег з Львівського окружного адміністративного суду, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду – скасувати. 

GEOnews