Про їхні досягнення і внесок у геологічну науку йдеться на сторінці Інституту геологічяних наук.

Вячеслав Михайлович Шестопалов (18.07.1936–10.12.2023) - вчений-гідрогеолог, який понад 40 років був яскравим лідером української школи гідрогеології. Завдяки своєму багатому практичному досвіду в експедиціях та феноменальним науковим здібностям, йому вдалося значно збагатити сьогоднішнє уявлення людства про підземну гідросферу  планети. 

Деякі з ключових напрямів досліджень академіка Шестопалова: водообмін та формування ресурсів підземних вод; техногенний вплив на підземну гідросферу; наслідки Чорнобильської катастрофи; захоронення радіоактивних відходів; вивчення аномальних гідрогеологічних процесів та глибинної дегазації Землі; мінеральні води України.

Сфера його наукових інтересів охоплювала широкий спектр геологічних проблем і він був справжнім лідером української наукової школи в сфері наук про Землю. 

Наукова діяльність Вячеслава Шестопалова нерозривно пов'язана з Інститут геологічних наук НАН України, де він очолював відділ гідрогеологічних проблем та відділення гідрогеології та інженерної геології, був головою спецради, а також заступником директора з наукової роботи. Проте академік Шестопалов також був головою Відділення наук про Землю НАН України та очолював  Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень, створений за його ініціативи.

Другий вчений, який народився цього дня - Володимир Миколайович Семененко (18.07.1934-24.01.2012) - вчений-палеонтолог і стратиграф, найбільш відомий дослідженнями неогенових та четвертинних відкладів. 

Також відомий як геолог-картувальник, морський геолог. Цікавився і добре знав літературу, музику, театр, образотворче мистецтво.

Встановлена ним нова межа між міоценом і пліоценом мають велике геоісторичне та геоекологічне значення як для прогнозу змін клімату в майбутньому, бо саме з нею пов’язане формування системи (≈ 5 млн років тому) Середземного, Чорного та Каспійського морів з майже подібними до нинішніх межами, а також закладення близької до сучасної гідромережі. 

Володимир Семененко розробив кореляційну схему верхнього міоцену-пліоцену Паратетису, Середземномор’я та океанічних областей, що мало світове значення і зробило його всесвітньо визнаним вченим.

Член-кореспондент Володимир Семененко - багаторічний керівник відділення палеонтології та стратиграфії Інститут геологічних наук НАН України та голова Національного
комітету України з Міжнародної програми геологічної кореляції ЮНЕСКО.

GEOnews