Передбачається, що до кінця десятиліття Україна потенційно може експортувати водень, виготовлений із ВДЕ та атомної енергії. Про це пише DW.

Україна має одну з найбільших газотранспортних систем у світі, що дає їй перевагу для майбутніх постачання водню до Європи. Але її мережа вимагає великих вкладень, оскільки в основному вона була побудована та введена в експлуатацію ще за радянських часів.

Проблеми української ГТС особливо добре помітні, коли йдеться про транспортування молекул водню, які менші за молекули метану. На щастя, водень можна змішати з природним газом, який більш ніж 70 % складається з метану. Потім цю суміш можна транспортувати та спалювати для отримання енергії.

Експерти припускають, що повна модернізація, необхідна для того, щоб Україна могла постачати змінний відсоток природного газу та водню, потребуватиме десятиліття та мільярди євро. У той же час Україна має значні водні ресурси і сонячний і вітровий потенціал вище середнього. Це основні умови для виробництва "зеленого" водню - газоподібного водню, що отримується з використанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Очікується, що проєкт власної водневої стратегії України буде опубліковано на початку 2022 року. Основну увагу, безсумнівно, буде приділено вартості, оскільки це дуже конкурентний ринок, що охоплює територію від Австралії до країн Південної Америки.

Україна може використати свою різноманітну промисловість та великі ноу-хау в енергетичному секторі, включаючи ядерну енергетику. 

GEOnews