Вектори розвитку водневої енергетики в Україні. Водень називають паливом майбутнього, екологічно чистим джерелом енергії, оскільки при його спалюванні утворюється пар, тобто вода. При цьому він має значно більшу енергоємність у порівнянні з викопними паливними корисними копалинами.

З прийняттям ЄС European Green Deal – стратегії кліматичної нейтральності до 2050 року, водень став стратегічним напрямком розвитку “зеленої енергетики” і для України також. Оскільки в 2014 році Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, наш уряд зобов’язаний імплементувати ряд документів, які пов’язані з протидією зміни клімату, у тому числі приділяти увагу екологічним видам енергії.

Сьогодні у світовій практиці існує два шляхи отримання водню:

– видобування “синього” водню із природного газу;

– видобування “зеленого” водню шляхом гідролізу із використанням відновлювальних джерел електроенергії.

І разом з тим існує ряд проблем, пов’язаних з його зберіганням і транспортуванням. Ось тут і визначаються основні вектори водневої енергетики нашої держави: виробництво водню, його зберігання і транспортування.

‘Відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). Одним із перспективних напрямків є виробництво водню з використанням електрики з відновлювальних джерел енергії, а саме вітрової та сонячної.

За даними ПрАТ “НЕК “Укренерго”, встановлена потужність ВДЕ лише за рік зросла у два рази. З 2,9 ГВт у червні 2019 року до 5,8 ГВт у червні 2020 року. І вже на кінець листопада 2020 року перевищила 6,3 ГВт. Водночас енергетична система України не може без наслідків прийняти таку кількість енергії з відновлюваних джерел. Постає питання куди дівати надлишок?

Крім того, ВДЕ не виробляють енергію стабільно. Це пов’язано з природними умовами: у темний час доби немає сонця, а швидкість вітру не завжди достатня для вироблення електроенергії. Рівень споживання електроенергії також не є постійним. Піковий – вдень і низький – уночі. Тож у періоди “пікового” виробництва, але при цьому слабкому споживанні, електроенергію від ВДЕ можна використовувати для електролізу “зеленого” водню. Водночас той же самий водень електростанції можуть в пікові години використовувати для виробництва електроенергії. Такий собі взаємозамінний цикл.

Проте для того, щоб він запрацював, Уряду необхідно стимулювати власників вітрових і сонячних станцій, а також включати в будівництво електролізери і паливні елементи. 

Прочитати статтю у повному обсязі можна за посиланням. 

GEOnews.com.ua