2021-10-11

Підтверджено наявність озера на Марсі

Астрономи проаналізували знімки зсередини кратера Єзеро, куди висадився ровер «Персеверанс» та за валунами на поверхні підтвердили наводнене минуле місцевості. 3,7 мільярда років тому озеро могла живити ріка, а наприкінці свого існування воно пережило кілька повеней потужністю до трьох тисяч кубічних метрів води на секунду. Результати аналізу знімків ровера вчені опублікували у Science. Про цеповідомляється на сайті Nauka.ua. 

Марсохід «Персеверанс» приземлився на дно кратера Єзеро 18 лютого 2021 року. На орбітальних зображеннях кратера геологи розгледіли по краях прояви двох віялових осадових структур, які схожі на дельти річки. За оцінками, вони могли сформуватися близько 3,6-3,8 мільярда років тому. Також спектроскопічні спостереження з орбіти виявили філосилікати і карбонати, які свідчать про водне минуле Єзеро. 

На знімки потрапили окремі шари відкладень вздовж ізольованої височини, останця, Kodiak. Дослідники виміряли товщину, нахил і поперечну протяжність кожного шару та дійшли висновку, що осад міг утворитися в результаті потоку води в озеро, а не вітром, епізодичними повенями або іншими геологічними процесами. Також дослідники розглянули великі валуни і булижники у самих верхніх шарах — всього 333. Деякі мали ширину до одного метра і важили до декількох тонн. Вчені вважають, що ці масивні породи могли потрапити у кратер лише зовні і, ймовірно, були частиною корінних порід, розташованих на краю кратера або у 40 милях вгору за течією. Команда стверджує, що валуни були перенесені вниз за течією і на дно озера в результаті раптової повені, яка зі швидкістю до дев'яти метрів на секунду переносила до трьох тисяч кубічних метрів води.

Спостереження показують, що колись на планеті був більш теплий і вологий клімат. Архітектура дельти в останці Kodiak вказує на наявність системи озер, причому з коливаннями рівня води і зміною стилів течії на більш пізніх етапах історії планети. Це вказує на те, що клімат на Марсі у той період (пізній нойський або ранній гесперійський) був досить теплим і вологим, щоб підтримувати гідрологічний цикл на поверхні принаймні епізодично. Глибину озер оцінюють у 2395 та 2250 метрів.