Для того, щоб результативно працювати в майбутньому, потрібно досконало знати недоліки минулого. Закінчився 2004 рік. Що було продуктивного в минулому році? Що планується на 2005 рік у діяльності геологічної галузі?

Про це інтерв’ю з директором Департаменту геологічної служби Держкомприродоресурсів Дмитром Гурським.

Дмитре Сергійовичу, яких результатів було досягнуто в діяльності геологічної галузі у 2004 році і якими здобутками вона може похвалитися?

У минулому році підприємства галузі виконали геологорозвідувальних робіт в обсязі майже 380000 тис. грн, у тому числі за кошти державного бюджету — на суму 325000 тис. грн.

Прибутково працювали всі підприємства галузі. На підприємствах на 24,7 % зросла середньомісячна заробітна плата в еквіваленті повної зайнятості працівників і в середньому становила 811 грн.

Повністю забезпечено виконання найважливіших геологічних завдань державного замовлення на 2004 рік.

Здійснено геологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 на території 29698 км², геологічну зйомку масштабу 1:200 000 на шельфі — 2200 км² і геологічне довивчення площ та геологічну зйомку масштабу 1:50 000 на території 2216 км². Підготовлено геофізичні основи під зйомки на площі 8400 км².

 У 2004 році галузеві підприємства одержали такі прирости запасів:

 кам’яного вугілля в обсязі 10,08 млн т, при запланованих 10 млн. т;

торфу — 1,253 млн. т при запланованих 1,2 млн т;

урану — 0,569 ум. од. при запланованих 0,5 ум. од.;

хроміту — 50 тис. т при запланованих 50 тис. т;

бентонітових глин — 3,8 млн. т при запланованих 3,0 млн. т;

первинних каолінів — 2,03 млн. т при запланованих 1,5 млн. т;

графітових руд — 1,043 млн. т при запланованих 1,0 млн. т;

топазу — 1019,413 кг при запланованих 50 кг;

підземних питних вод — 3500 тис. м³/рік при плані 3000 тис. м³/рік.

Понад план здійснено приріст запасів бурштину в обсязі 1305 кг.

Протягом року проводились геофізичні дослідження з метою підготовки нафтогазоперспективних площ в усіх трьох перспективних регіонах: Східному, Західному та Південному; для проведення робіт з глибокого буріння підготовлено та передано в глибоке буріння об’єкти площею 230,75 км² з ресурсами 50,586 млн од. ум. палива.

За рік пройдено 686 км регіональних і 1808 км пошукових профілів, складено 60 висновків, здійснено інтерпретацію 2718 пластів, згрупованих у 236 об’єктах, із яких 227 — з визначеною характеристикою, що становить 96 % достовірності рекомендацій.

Також ми отримали низку важливих та обнадійливих потенційно промислових результатів по роботах на вуглеводневу сировину, чорні, благородні, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні метали, вугілля та нерудну сировину.

Які пріоритетні напрямки діяльності геологічної галузі у 2005 році?

З урахуванням інтересів національної безпеки та сталого економічного розвитку України геологорозвідувальні роботи будуть розвиватись у таких напрямках:

 - розширення і зміцнення мінерально-сировинної бази діючих підприємств, які використовують мінеральну сировину, що видобувається в Україні;

- створення мінерально-сировинної бази для діючих підприємств, які використовують імпортну сировину (свинець, цинк, мідь, олово, вольфрам, молібден, тантал, ніобій, фосфорити та ін.), і мінерально-сировинної бази нових, нетрадиційних для України, корисних копалин (лантаноїди, ітрій, скандій, платиноїди, золото, алмази) для забезпечення потреб авіаційної та космічної промисловості, приладобудування, електроніки та інших галузей народного господарства;

- геологічне вивчення та оцінка мінерально-сировинної бази Світового океану в межах акваторій Чорного та Азовського морів;

 - розвиток найважливіших напрямів геологічних, гідрогеологічних та еколого-геологічних досліджень з метою забезпечення господарства України сучасною геологічною продукцією та гостродефіцитними видами мінеральної сировини.

У нафтогазовій сфері планується проводити регіональні геофізичні роботи (сейсмічні, гравімагнітні, електророзвідувальні та тематичні) — в межах Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), Північного й Південного Донбасу, Карпатській, Причорноморсько-Кримській нафтогазоносних областях та на шельфі Азовського і Чорного морів, а також, з метою вивчення перспектив нафтогазоносності, геофізичні роботи по профілях ДОБРЕ-2 (Маріуполь, Феодосія).

Пошукові та розвідувальні роботи (геофізичні, буріння свердловин) будуть спрямовані на приріст запасів нафти й газу та підготовку ресурсної бази вуглеводнів на території Північного борту та прибортових частин ДДЗ, в приосьовій частині Більче-Волицької та Бориславсько-Покутської зон Карпатського регіону, Складчастих Карпатах, а також на шельфі Чорного моря. Всього планується збільшити запаси вуглеводнів в обсязі 8,8 млн. т у.п., у тому числі нафти з конденсатом — 1,3 млн. т., газу — 7,5 млрд м³, підготувати паспорти для буріння на 16 нафтогазоперспективних об’єктах з ресурсами категорії С₃ — 32 у. о. та загальною площею 120 км².

Геофізичні сейсморозвідувальні роботи проводитимуться в межах північно-західної частини Чорного моря, Прикерченському шельфі та районі структури Паласа; виконуватиметься прогнозування нафтогазоперспективних площ акваторії Чорного та Азовського морів на основі регіональних сейсмічних досліджень та узагальнення інформації про геологічну будову, геодинаміку на нафтогазоносність Азово-Чорноморського регіону; передбачається також параметричне буріння в межах північно-західного шельфу Чорного моря та продовження буріння на площі Суботіна Прикерченського шельфу.

Досить важливим є розвиток наукових досліджень на нафту і газ, методики та технології геофізичних робіт, передусім сейсморозвідки та геофізичних досліджень у свердловинах із метою створення об’ємних зображень середовища. Також значну увагу приділятимемо прогнозуванню нафтогазових покладів та розвитку технології буріння на нафту й газ, зокрема у складних гірничо-геологічних умовах, упровадженню технології буріння похило спрямованих та горизонтальних свердловин на етапах пошуків та розвідки вуглеводневих родовищ.

Дмитре Сергійовичу, а які завдання у сфері розвитку мінерально-сировинної бази рудних та нерудних корисних копалин?

Тут перед нами постають такі основні завдання:

 - забезпечення сировиною діючих підприємств гірничо-хімічного комплексу з виробництва мінеральних добрив для сільського господарства;

- забезпечення сировиною виробництва благородних металів і дорогоцінного каміння з метою утвердження валютної стабільності держави;

- забезпечення підприємств якісною місцевою неметалевою сировиною.

Особлива увага приділяється геологічним дослідженням родовищ метану вугільних пластів та вуглевмісних порід у Донбасі; самородної міді на Волині та Донбасі; унікального Азовського родовища рідкісних земель; Полохівського родовища літію; Капітанівського родовища хромітових та хром-нікелевих руд; вольфрам-молібденових руд у Приазов’ї та Криворіжжі; фосфоритів у межах Волинської та Вінницької областей, що залягають у простих геологічних умовах і можуть бути економічно та швидко освоєні; пошукам родовищ золота в межах території Українського щита, Донбасу та Закарпаття, алмазів, благородних металів групи платини та багатих уранових руд, бурштину в Рівненській області, п’єзооптичної сировини та дорогоцінного каміння в Житомирській області, а також гостродефіцитним видам неметалевої сировини.

Одним із найважливіших напрямів геологічних досліджень у 2005 році є роботи, пов’язані з геологічним та гідрогеологічним довивченням території України масштабу 1:200000 зі створенням комплектів Державної геологічної карти масштабу 1:200000 (Держгеолкарта-200).

Для забезпечення вітчизняних підприємств гостродефіцитною сировиною, яка здебільшого імпортується, планується проведення великомасштабних (1:25000—1:50000) регіональних геологічних досліджень: геологічна зйомка, геологічне довивчення площ та геологопрогнозне картування. Такі роботи передбачаються у районах, які є найперспективнішими на кольорові, благородні, рідкісні та рідкісноземельні метали і деякі інші види корисних копалин. Основну увагу в 2005 р. буде приділено геологопрогнозному картуванню на мідь (Новолуганська площа, Донбас), золото (Чортомлицька, Сорокинська структури), поліметали (Кривбас), молібден (Північноовруцька зона), ГЗ на мідь (Камінь-Каширський район), колчеданні руди (Рокитнянський район), ГДП на золото, алмази (Середнє Придніпров’я, Приазов’я).

Які заходи заплановано для забезпечення населення екологічно чистою підземною питною водою?

У 2005 році ми плануємо посилити гідрогеологічні та інженерно-геологічні роботи на території України. Головними об’єктами гідрогеологічних досліджень залишаються оцінка стану прогнозних ресурсів та експлуатаційних запасів підземних вод, складання кадастрів родовищ і проявів мінеральних вод, ведення Державного водного кадастру та державного обліку використання підземних вод в Україні. Новим і дуже важливим об’єктом гідрогеологічних робіт у 2005 році є розвідка питних підземних вод в Одеській області для водопостачання населених пунктів та виробничої інфраструктури Українського Придунав’я.

Задля забезпечення населення екологічно чистою підземною питною водою планується продовжити роботи з їх пошуку.

Не залишається й осторонь розв’язання еколого-геологічних проблем. Дослідження цього напряму будуть сконцентровані на веденні моніторингу підземних вод та екзогенних геологічних процесів, виконанні завдань 2005 року щодо реалізації “Комплексної програми протизсувних заходів”. Подальшого розвитку отримають роботи з моніторингу геохімічного стану ландшафтів та еколого-геологічного картування найбільш техногенно порушених регіонів України і насамперед гірничодобувних регіонів Кривбасу та Донбасу.

І ще одне запитання щодо законодавства. Над якими законопроектами триватиме робота  в 2005 році?

 Найважливішим завданням у цій сфері є прискорення опрацювання в комітетах Верховної Ради України проекту Закону України “Про Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази”, доопрацювання та відновлення розгляду у Верховній Раді України нової редакції Кодексу України про надра, розроблення та подання до Кабінету Міністрів України проекту Закону України “Про природні лікувальні ресурси, віднесені до надр”, доопрацювання в секретаріаті Кабінету Міністрів проектів рішень Уряду “Про схвалення Стратегії розвитку та реформування надрокористування і управління геологічною діяльністю в Україні” та “Про затвердження Положення про державний моніторинг мінерально-сировинної бази”, а також розроблення численних інших нормативних, методичних, технологічних та технічних документів щодо геологічного вивчення надр.

Розроблено також план заходів щодо розширення ділових зв’язків з геологічними службами країн ЄС та СНД. Це міждержавні нормативно-правові документи, які значно сприяють гармонізації законодавства України з питань використання надр щодо законодавства ЄС.

Геологічна служба нашої держави бере активну участь у постійній роботі Міжурядової ради з питань розвідки, використання і охорони надр країн СНД. І у цьому зв’язку значно активізується  міжурядова нормативно-правова діяльність. Вже сьогодні, наприклад,  у Департаменті опрацьовується концепція співробітництва країн СНД у мінерально-сировинному секторі економіки, концепція участі України у міжнародному проекті підготовки атласу карт геологічного змісту, методика гідрогеодинамічного моніторингу з вивчення провісників землетрусів тощо.

Нами розроблені і впроваджуються у життя заходи з підготовки й проведення геологічного вивчення дна Світового океану, Азово-Чорноморського басейну з метою виявлення та освоєння мінеральних ресурсів. Для цього складаються як  методичні, інформаційні та нормативні акти, так і організаційне супроводження вирішення питань щодо вступу України до спільної організації Інтерокеанметал.

 І, насамкінець, хочеться відмітити, що наші зусилля також будуть спрямовані на вирішення проблеми подальшої реструктуризації геологічної служби України.

 Тетяна Миронівська, "Ноосфера"