Єдине в Україні державне науково-дослідницьке судно «Искатель» повернулось із рейсу. Наукова експедиція закінчила перший етап морських робіт на Північно-західному шельфі Чорного моря. Наразі розвідані дані вивчають спеціалісти Причорноморського державного геологічного підприємства. Нагадаємо, рейсове завдання НДС «Искатель» передбачало виконання пошуково-детальних нафтогазопошукових сейсморозвідувальних і геохімічних робіт в межах Кілійсько-Зміїного уступу і Криловського прогину. Продовження геологорозвідувальних робіт заплановано на наступний рік.

Спеціалізоване судно для виконання геофізичних досліджень «Искатель» повернулось з рейсу. На борту судна було 27 членів екіпажу, серед яких і члени наукової експедиції. «Держгеонадра разом із регіональним підприємством галузі реалізували потужний проект щодо відновлення пошуку нафти та газу, який можна назвати тектонічним зсувом в геологічній галузі. Після трьох років сухого відстою, судно «Искатель» відремонтували, доукомплектували та запустили в рейс. Завершено перший етап морських робіт. Попереду ще багато роботи, але початок покладено», – розповідає керівник Держгеонадр Микола Бояркін.

Судно працювало на Північно-західному шельфі Чорного моря. За словами Миколи Бояркіна, ділянка роботи одна із найперспективніших, а коефіцієнт геологічного успіху високий. «За оцінками науковців, запаси газу становлять не менше 40 млрд кубометрів газу на площі 7 тисяч метрів квадратних. Це наймінімальніші цифри, на які можна  розраховувати» – зазначив керівник Держгеонадр.

НДС «Искатель» характеризується покращеними показниками шуму двигунів при виконанні сейсморозвідувальних робіт 2Д (основний метод нафтогазопошукових досліджень на морі). Це дозволяє отримувати надійну геологічну інформацію підвищеної глибинності і забезпечує задовільне співвідношення сигнал/завада. «Запуск в рейс цього судна – це один із перших значних кроків на шляху до енергонезалежності нашої країни. Бо геологорозвідка – це фундамент геологічної галузі та подальшого видобування вуглеводнів. Все це було б неможливо за відсутності професійного діалогу з керівництвом Державної служби геології та надр. Їхня команда націлена на результат, і я радий, що плоди нашої співпраці дають конкретні результати і запуск судна «Искатель» – тому доказ», – зазначив гендиректор Причорноморського державного регіонального підприємства Сергій Ошарін. 

Запуск НДС «Искатель» – це дійсно вагомий крок для досягнення енергонезалежності та збільшення видобутку вуглеводнів. Однак, для ефективної роботи залишається відкритим питання фінансування галузі.

«Геологорозвідка – це запорука розвитку геологічної галузі будь-якої країни. Судно «Искатель» здійснило перший етап морських робіт і продовжить роботу в наступному році. Але фінансування галузі залишається катастрофічно низьким. Світовий досвід каже, що успіх у геологорозвідці та галузі напряму залежить від фінансування. Незначні суми, вкладені в геологорозвідувальні роботи, дозволяють тільки зробити загальне уявлення про геологічний стан надр і не є достатньо інформативним для інвесторів», – каже директор Українського державного геологорозвідувального інституту Сергій Гошовський.

Також науковці зазначають, що Чорне море має великий потенціал. Адже, окрім вуглеводнів, Україна може видобувати низку інших корисних копалин. «Чорне море – дивовижне море не тільки своїм розташування, а і геологічними покладами. У Чорного моря багатий потенціал вуглеводнів різного прояву. Зокрема, в Північно-західній частині тисячі газових факелів, які розташовані на дні. Також можна говорити про грязьові вулкани, газогідрати метану. Окрім газу та нафти, дані геологорозвідки попередніх років говорять про наявність джерел прісної води, добрива, є розсипи мінералів рідких металів (ільменіт, рутил, циркон, монацит). На дні Чорного та Азовського морів є навіть невеликі розсипи тонкого золота. Якщо Україна продовжить геологорозвідку шельфу Чорного моря – це забезпечить успіх країни», – каже академік НАН України Євген Шнюков.

Зазначимо, Державна служба геології та надр України продовжить сейсморозвідувальні і геохімічні роботи в межах Кілійсько-Зміїного уступу і Криловського в наступному році. Ділянка геофізичних досліджень, на якій будуть продовжувати працювати науковці – 6770км². В адміністративному відношенні вона примикає до південної частини Одеської області, глибини моря 10 – 45м, площа робіт включає о.Зміїний.

Державна служба геології та надр України