Україна розробляє потужний та унікальний для Європи проект, який триватиме до 2021 року. Мета цього проекту – створення науково-дослідницької мережі з геології в Європі

Ми досягли результату! На звернення Держгеонадр до керівництва АГСЄ (Асоціації геологічних служб Європи) з проханням надати рекомендації групи незалежних експертів стосовно перспектив розвитку служби – отримали згоду.

Це означає, що у проведенні реформ служба заручилася офіційною підтримкою авторитетної європейської асоціації, яка на рівні Європейської Комісії вважається офіційним представником країн-членів ЄС у сфері геологічного вивчення надр. Більше того, вона об’єднує геологічні служби країн Європи, тобто профільні державні установи, які відповідають за геологічне вивчення надр.

Зазначу, що ця підтримка стала можливою завдяки постійному, активному і наполегливому пропагуванню досягнень української геології серед членів АГСЄ, налагодженню двосторонніх відносин та підписанню угод про співробітництво з геологічними службами країн ЄС, а також участі у заходах та ініціативах АГСЄ. Варто відмітити, що рішення про таку співпрацю було прийняте завдяки екс-керівнику Держгеонадр Дмитру Кащуку, який запросив експертів на сесії АГСЄ в жовтні 2014 року у місті Берн, Швейцарія. Тоді й було проголосовано за співробітництво. 

На прохання Держгеонадр до України прибули кращі з найкращих спеціалістів. Відверто кажучи, я пишаюся тим, що нам вдалося отримати рекомендації такого рівня від світової геологічної спільноти. Вони перевершили всі наші очікування, адже ми отримали аж дванадцять пунктів рекомендацій на тридцяти п’яти листах. А ще дванадцять пунктів – за планом імплементації . Тобто результат більш ніж конкретний.

Тепер у нас на руках звіт, і ми очікуємо на його офіційний переклад для того, щоб рухатися далі, орієнтуючись на цю, свого роду, дорожню карту в геології. Ми більше не "заздрісні туристи", ми маємо змогу не просто спостерігати збоку, а бути в гущі подій. Але цьому передував довгий і непростий шлях. І про це варто розказати детальніше.

Отже, наше становище почало змінюватися з приходом нового генерального секретаря Луки Демікелі, який з 2009 року очолив АГСЄ. З моменту нашого вступу до Асоціації, а це 2007 рік, ми адаптувалися до нових реалій. Було підписано не один договір декларативного характеру, перш ніж ми досягли мети.

У 2010 році Держгеонадра України підписали перший двосторонній договір про співпрацю з Фінляндією та Норвегією. Всього було підписано шість угод. З них – дві, які були укладені з Фінляндією і Норвегією, стали поштовхом до конкретних дій.

Завдяки першій угоді було впроваджено євросистему в геологічну галузь України, в систему управління геоінформацією. У другій мова йшла про співробітництво та партнерство у вивченні мінеральних ресурсів Норвегії та України.

А в 2013 році у геологічній службі України з’явився перший проект, участь в якому взяли майже всі служби, а це 33 організації. З того часу кількість проектів зростає. Відтак, почавши з рівня адаптації, ми дійшли до статусу рівного партнера.

Стверджувати це мені дає право той факт, що сьогодні Україна розробляє потужний та унікальний для Європи проект, який триватиме до 2021 року. Мета цього проекту – створення науково-дослідницької мережі з геології в Європі. У ньому задіяні 54 учасники та 25 регіональних служб. Там вся Європа, крім Швейцарії та Чорногорії. Таких проектів існує не більше п’яти. Його назва ГЕОЕРА (геологічне науково-дослідницьке середовище).

Ця місія унікальна, бо Держгеонадра залучили до неї профільних експертів, які представляють всі геологічні служби Європи. 

Нарешті додатковим аргументом для того, щоб слідувати отриманим пропозиціям геологічної спільноти, є рекомендації США та Канади, які займають місце лідера на світовій арені.

т.в.о.голови Держгеонадр України Микола Бояркін

Державна служба геології та надр України