Україна збирається енергійно нарощувати видобуток власного газу і нафти, зокрема й у Криму - другому Кувейті, за висловами багатьох фахівців і політичних діячів. Затвердження й реалізацію інвестиційних проектів ДАТ "Чорноморнафтогаз" в царині розробки нафтоносного шельфу Чорного моря в 2007-2016 роках вартістю 8,9 мільярда гривень розглянуто в Сімферополі під час виїзної наради за участю голови правління НАК "Нафтогаз України" Володимира Шелудченка, голови уряду автономії Віктора Плакіди і голови правління "Чорноморнафтогазу" Анатолія Присяжнюка.

У рамках спільної діяльності ДАТ "Чорноморнафтогаз" і ДК "Укргазовидобування" продовжать розробку перспективних Одеського і Безіменного родовищ на шельфі Чорного моря. Паритетні вкладання обох компаній становитимуть по 692 млн. грн. Фахівці гарантують окупність проекту за шість років, першу свердловину очікують ввести у дію в кінці наступного року. Відзначено значну роль освоєння нафтових площ Суботіна і Паласа на шельфі Чорного моря для розвитку вітчизняної нафтогазової промисловості. Цей масштабний проект, на думку фахівців, вимагає і відповідних інвестицій - 3,55 млрд. грн. 

- Можливості "Чорноморнафтогазу" з розробки нафтогазових родовищ перевищили всі наші сподівання, - зазначив А. Присяжнюк. Компанія вже невдовзі може не лише забезпечувати природним газом півострів, а й істотно сприяти зниженню енергетичної залежності України від імпортних енергоресурсів. Адже час, коли потенціал компанії штучно стримувався й не було зроблено жодного кроку в напрямку збільшення видобутку природного газу і нафти, нарешті позаду.

- Справді, реалізація наміченого дасть можливість Україні відмовитися від істотної частки імпортних енергоносіїв, які на світовому ринку постійно дорожчають. Це також істотно сприятиме становленню нашої держави як сильного гравця серед країн, що видобувають нафту і газ на морському шельфі, -
продовжив думку В. Шелудченко.

Аналізуючи всі ризики, голова правління НАК "Нафтогаз України" зазначив, що газо- і нафтовидобувну галузь не спіткали хворобливі зміни й трансформації форм власності. А тим часом вона навіть дотувала хімічну, будівельну, металургійну і коксохімічну промисловість країни й несла відчутне соціальне навантаження, зберігаючи стабільні ціни на енергоносії для населення. Хоча держава іноді не відповідала газонафтовикам навзаєм, збільшуючи податковий тягар. Надто багато питань постає і через перманентне збільшення заборгованості перед галуззю теплопостачальних організацій, і через те, що рента за користування надрами не знижується, попри те, що видобуток енергоносіїв на морському шельфі більш витратний, ніж зазвичай. Мало того, рентну ставку на багатющому Суботінському нафтовому родовищі підвищено аж у сім разів, що робить його розробку не лише невигідною - навіть витратною. Днями й "Чорноморнафтогаз" повідомляв, що освоєння Одеського родовища, промислові запаси якого становлять 25 млрд. куб. м газу, доведеться на деякий час призупинити через збільшення у кілька разів рентної плати за експлуатацію свердловин, планованої в проекті бюджету-2007. А для розробки лише цього родовища компанії доведеться взяти 400 млн. грн. кредиту.

Нема ясності і з тендером на право освоєння прикерченського шельфу, який виграла американська компанія Vanco Іnternatіonal Ltd, що претендувала на 70 відсотків обсягів видобутих вуглеводнів, здебільшого нафти. Україна вимагає для себе 50 відсотків, розв'язання питання відклали ще на три місяця. Тим часом поширюються вперті чутки про залучення інших інвесторів, зокрема, "Газпрому". Та на початку листопада Росія недвозначно натякнула Україні, що може не допустити її до розробки родовищ на шельфі Чорного моря, і зробила жорсткішими вимоги до розробки нашою країною нафтогазових родовищ в економічній зоні РФ, і тій, яку вважає своєю.

Тож наші фахівці взялися за найближчу перспективу: освоєння північно-західної частини Чорного моря, де, за прогнозами, залягло 654 млн. тонн енергонасичених вуглеводнів. Загальна вартість розробки шельфу - 8,9 млрд. грн. Щоб почати видобуток, потрібно придбати п'ять плавучих бурових установок "Таврида" - кожну за ціною 500 млн. доларів. Щоправда, більшу частину їх заплановано спорудити на керченському суднобудівному заводі "Затока".

Ресурси ж Чорноморського шельфу сьогодні розвідані тільки на 5-7 відсотків від наявних запасів. Газовики здатні невпинно збільшувати видобуток, та для цього держава мусить виробити продуману політику у ставленні до життєдайної галузі. За оцінками експертів, на території України щорічно можна помпувати до 30 млрд. куб. м газу, запасу якого нашій державі вистачить принаймні на 70 років.