2016-11-23

Держгеонадра разом з науковцями вирішуватимуть проблему дефіциту фахівців геологічної галузі

Керівництво Державної служби геології та надр України спільно з керівниками вищих навчальних закладів і науковцями НАН України провели спільну нараду. Мета зустрічі  - об’єднання зусиль задля вирішення проблеми дефіциту фахівців геологічної галузі та створення незалежної наукової ради при Кабінеті міністрів України.

Зустріч експертів геологічної галузі відбулась за спільної ініціативи керівництва Держгеонадр, вищих навчальних закладів та науковців НАН України. Ключовою темою дискусії стала постанова Кабміну «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (№266 від 29.04.2015 р.). За словами спеціалістів, постанова не передбачає підготовку кадрів за такими напрямами як «Геологія», «Географія» та «Гідрометеорологія». Все розмаїття спеціальностей (їх всього 21) об’єднані в одну – «Науки про Землю».

«Держгеонадра занепокоєна ситуацією, яка склалась у сфері геологічної освіти. Сьогодні професія геолога під загрозою зникнення. У найближчі роки це призведе до повного руйнування галузі, у зв’язку з відсутністю фахівців. Про складну ситуацію геологічної галузі свідчить ще і середній вік спеціалістів – це 70 років. Проаналізувавши причини, Держгеонадра розпочинає цикл офіційних візитів до профільних навчальних закладів з метою профорієнтації», – каже керівник Державної служби геології та надр України, Микола Бояркін.

Науковці наголошують, основні завдання геології – це  вивчення і розвідка родовищ корисних копалин, прогнозування природних і техногенних катастроф, оцінка гідрологічних ресурсів підземних вод, складання геологічних карт різного призначення тощо. А ці позиції майже зникли з навчальної програми.

«Головною причиною катастрофічного стану з набором студентів стало запровадження нового напряму спеціальностей – «Науки про Землю». Тут штучно об’єднали різнорідні науки не лише природничого (геологія, природнича географія, океанологія тощо), але й соціально-економічного спрямування (політична географія та геополітика, економічна та соціальна географія, географія рекреації та туризму). А це значно ускладнює освітянський процес, – стверджує Микола Павлун, декан геологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Геологія – одна з найважливіших та фундаментальних наук, яка безпосередньо вивчає геологічну історію формування і будови земної кори і процеси, що відбуваються в її надрах. Жодна інша спеціалізація з переліку спеціальності «Науки про Землю» не може в повній мірі вирішити зазначені завдання».  

За словами академіка Петра Гожика, питання збереження професії геолога є дуже важливим і необхідно відстоювати збереження спеціальностей «Геологія» та «Геофізика».

«Хотів би наголосити, що роль геології недооцінена в розвитку народного господарства. Регіональні геологічні дослідження не фінансуються у достатній мірі, через це йде недобір кадрів на геологічних підприємствах. Закликаю якомога більше привертати увагу до проблем геологічної галузі та більш широко висвітлювати роль геології у розвитку нашої держави сьогодні та на віддалену перспективу», – зазначив Петро Гожик, директор інституту геологічних наук НАН України.

Нагадаємо, Держгеонадра неодноразово зверталась до МОН, Кабміну щодо необхідності внесення змін до зазначеної постанови з метою відновлення спеціальності «Геологія». На думку керівництва Держгеонадра, це питання потребує особливої уваги, враховуючи важливу роль мінерально-сировинного комплексу в економіці, адже він забезпечує не тільки економічну, але й політичну незалежність нашої країни і має важливе оборонне значення.

Довідка: Аналіз результатів вступної кампанії 2016 року показав, що набір студентів на геологічні спеціальності скоротився в 4.5 рази порівняно з 2015 роком і майже в 6 разів – порівняно з 2014 роком.