Починаючи з 50-х років ХХ століття у Донецькій, Запорізькій, Вінницькій та Хмельницькій областях геологи знаходили не одни кристал дорогоцінного каменю, щоправда, дрібязкового. Ціленаправлених пошуків кімберлітових трубок – корінних джерел алмазів, науковці Радянського Союзу тоді не проводили. Адже пріорітет був інший – усі “алмазні” кошти спрямовувалися в Якутію, на інвестиції в уже вікдриті родовища.

Лише після незалежності України, ситуація повністю змінилась. Алмази різних генетичних типів почали знаходити в різних регіонах країни. Зразки дорогоцінного каміння були знайдені в різновікових теригенних відкладах Волино-Поділля, північної окраїни Українського щита (УЩ), Середнього Придніпров’я, Північного Причорномор’я, Донбасу і Приазов’я. Сьогодні ж територія України входить в склад Східноєвропейської кімберлітової мегапровінції та має три райони прояву кімберлітового і лампроїтового магматизму (корінних джерел алмазів). Це – північ Волино-Подільської плити, центральна частина Українського кристалічного щита та Приазовський масив і зона його зчленування з Донецьким басейном. За віком алмазоносні формації України поділяються від верхнього протерозою до четвертинного віку.

Наприклад, на Волинському мегаблоці Українського щита та його схилах знайдено понад 200 розсипних кристалів алмазу, різних за розмірами (від мікро – до макроалмазів): з них майже сотню кристалів – у докембрійських метаосадових породах, одиночні кристали – в неогенових теригенних відкладах і близько сотні кристалів – у четвертинних теригенних відкладах.

Більшість українських алмазів є мікрокристалами, розмір яких не перевищує 0,3-0,5 мм. Маса найбільшого знайденого алмазу – 22,8 мг. 

Однак, зі слів відомого українського геолога, доктора геологічних наук, викладача Київського державного університету імені Тараса Шевченка, Мороза Сергія Амвросійовича, на початку ХХ століття в Україні в околицях м. Донецьк  був знайдений один з найбільших у світі алмазів вагою в 1003 карати, якому дали назву “Мазепа”. Цікаво, що подальша доля знахідки невідома, а за сучасними мірками зразок оцінюється в 500 млн американських доларів. До речі, Сергій Амвросійович, вважав, що в Україні є найбільші у світі родовища алмазів, які поки що не відкриті .

Як би там не було, а на території Вінницької області біля с. Скоморошки була виявлена найбільша з відомих у світі кімберлітова трубка діаметром 6,5 км. У Приазов’ї виявлено сім кімберлітових тіл, прояви лампроїтового магматизму, значну кількість масивів ультраосновних лужних порід і карбонатитоподібних утворень. Крім того, відомі численні знахідки алмазів та їх мінералів-супутників у вторинних колекторах, представлених різновіковими (від кам’яновугільного до четвертинного періоду) теригенними відкладами.

Чи буде в Україні алмазне майбутнє? За даними Державної служби геології та надр України, сьогодні геологорозвідувальні роботи на алмази в Україні виконують державні підприємства, що належать до сфери управління Держгеонадр: ДП “Українська геологічна компанія”, КП “Південукргеологія”, ДГП “Укргеофізика”, КП “Кіровгеологія”, а також НАК “Надра України”, половина з яких знаходиться на межі банкрутства. Тож, більшість робіт банально “заморожені”.

Приватний капітал не поспішає вкладати кошти у пошуки і розвідку алмазів. А єдиному підприємству ТОВ “Єврогаз Мінералс”, яке хотіло розвідувати і добувати алмази в Україні, було відмовлено у видачі спецдозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Середньопридніпровського блоку Українського щита на виявлення тіл кімберлітів та лампроїтів (алмазів) у Дніпропетровській області .

У перспективах розвитку алмазодобувної галузі України є дві проблеми: відсутність фінансування і непрозорість законодавства.

Національна асоціація добувної промисловості України постійно наголошує на необхідності спрощення і вдосконалення законодавчої бази у сфері надрокористування задля формування інвестиційно привабливого клімату в галузі, залучення до співробітництва приватного вітчизняного та іноземного капіталу.

І хто знає, можливо у надрах нашої держави ховається ще не один унікальний, великий і дорогоцінний алмаз? 

Національна асоціація добувної промисловості України