Норвегія тисне на Євросоюз, щоб блок скасував мораторій, запроваджений у 2021 році, на нове буріння нафти й газу в Арктиці, де розташовано майже дві третини нафтових і газових ресурсів країни. Про це повідомило Bloomberg.
Норвегія, яка не входить до ЄС, є найбільшим експортером нафти й газу в Західній Європі, а видобуток на Норвезькому континентальному шельфі забезпечує приблизно 30% газового попиту ЄС і Великої Британії.
Агентство зазначило, що норвезькі політики, держслужбовці, а також екологічні й промислові лобістські групи дедалі частіше відвідують Брюссель, щоб змінити політику блоку перед презентацією нової арктичної політики ЄС у вересні. Нові інструменти для переконання ЄС Норвегія отримала після блокади Ормузької протоки внаслідок війни на Близькому Сході, через що було порушено глобальні постачання енергоносіїв.
Представниця ЄС з питань Арктики Клод Верон-Ревіль зазначила, що мораторій відповідає кліматичним зобов’язанням блоку, а питання його скасування залежить від держав-членів ЄС. ЄС у документі визначає Арктику як регіон, розташований вище Полярного кола, проте Норвегія не погоджується з таким трактуванням для буріння.
“Немає ніяких кліматичних аргументів, щоб по-різному ставитися до нафти й газу, видобутих на північ чи південь від певної лінії”, – заявив Bloomberg міністр закордонних справ Норвегії Еспен-Барт Ейде.
Критики зняття мораторію наполягають, що нове буріння може загальмувати перехід від викопного палива і нашкодити клімату. 27 травня низка компаній разом із науковцями та кліматичними організаціями оприлюднили відкритий лист до Єврокомісії на захист мораторію. За їхніми словами, розширення арктичного буріння загрожує “незворотною шкодою довкіллю”, посилює безпекові ризики для Європи та може законсервувати залежність від викопного палива після цілі ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.
На початку травня Міністерство енергетики Норвегії схвалило перезапуск трьох газових родовищ у Північному морі – Альбушель, Вест-Екофіск та Томмелітен Ґамма. Їх вважали вже видобутими та законсервували ще у 1998 році (оскільки було переобладнано родовище Екофіск). На перезапуск, запланований на 2028 рік, уряд виділить 19 млрд крон (близько $1,2 млрд). Ліцензії на розробку отримали компанії Var Energi, ConocoPhillips, ORLEN та Petoro.
5 травня норвезька компанія Equinor повідомила про перезапуск газового родовища, що майже пів століття вважалося нерентабельним.