Вчені припускають, що через швидке потепління Арктики площа вічної мерзлоти, яка сформувалася в грунті північних регіонів Євразії і Північної Америки під час останнього заледеніння, може різко збільшитися. Кліматологи вважають, що вже до кінця XXI століття близько третини вічної мерзлоти з півдня Сибіру і Аляски зникне. Про це пише ТАСС.
Вічна мерзлота є не тільки на суші, але і на дні Північного Льодовитого океану. Крім заморожених залишків флори і фауни у "підводній" вічній мерзлоті містяться і так звані клатрати – спресовані і заморожені з'єднання води і метану. Вони залишаються стабільними при низькій температурі, високому тиску або їх комбінації.
На дні арктичних морів клатрати сформувалися після початку льодовикового періоду, коли значна частина Північної півкулі була покрита товстою крижаною кіркою. Цей покрив зник відносно нещодавно, близько 15-20 тис. років тому. В результаті частина сухопутних запасів вічної мерзлоти занурилася на дно океану через підвищення рівня моря, а вже існуючі там відкладення клатратов дестабілізувалися.
Кліматолог з Університету Брігема Янга Сара Саєд і її колеги оцінили, як багато парникових газів виділяють подібні відкладення морської вічної мерзлоти в атмосферу і океан, а також скільки в них ховається метану і органіки.
Для цього вчені об'єднали і усереднили результати власних оцінок і вимірів, які вони робили для покладів морської вічної мерзлоти в різних регіонах Арктики. Завдяки цьому дослідники обчислили загальний рівень викидів і запасів парникових газів, пов'язаних із дестабілізацією клатратів і таненням замороженого грунту на дні Північного Льодовитого океану.
Ці розрахунки показали, що морська вічна мерзлота щороку виділяє в атмосферу Землі близько 140 млн тонн вуглекислого газу і приблизно 5,3 млн тонн метану. Як відзначають дослідники, в сумі ці викиди за своїм впливом на клімат Землі можна порівняти з річним обсягом викидів парникових газів в Іспанії або в інших промислово розвинених країнах Європи.
Якщо людство утримає зростання середньорічних температур на Землі на позначці в 2 ° С в порівнянні з доіндустріальним рівнем, то за XXI століття морські відкладення вічної мерзлоти виділять в цілому близько 43 млрд тонн вуглекислого газу. Якщо ж температури будуть рости з поточною швидкістю, то обсяг цих викидів збільшиться більш ніж в два рази і досягне позначки в 110 млрд тонн. Це приблизно в чотири рази більше, ніж типові середньорічні викиди СО2 для всього людства.
За словами вчених, ці природні джерела парникових газів не враховують в кліматичних моделях. Однак уже в найближчі десятиліття вони будуть істотно впливати на клімат Землі. Саєд і її колеги вважають, що якщо цей недолік виправлять, то кліматологи і дипломати зможуть виробити більш дієві стратегії боротьби з глобальним потеплінням.