12 серпня в Інституті Горшеніна в Києві відбувся «круглий стіл» «Перспективи видобутку сланцевого газу в Україні».

Які перспективі розробки, видобутку сланцевого газу в Україні, як ці питання вирішуються у світі, успіхи США та Китаю у питанні геологічного вивчення, створення технологій та видобутку сланцевого газу – ці питання обговорювалися учасниками зібрання.

За словами головного спеціаліста управління геології нафти, газу, рудних і нерудних корисних копалин Державної геологічної служби Івана Стрижака, Україна має значні ресурси сланців, а відповідно, і сланцевого газу. Перспективним в цьому відношенні є:

1. Львівсько-Волинський (Люблінський) вугільний басейн;

2. Менілітові сланці Карпат;

3. Сланці Бовтишської западини Українського щита;

4. Північно-східний схил Українського щита, (Ротмистрівський прояв);

5. Кайнозойські відклади ДДЗ; (Новодмитрівське та Пісочинське проявлення)

6. Сармат і тортон Волино-Подільської плити (Флоріанівський, Слобода-Савицький, Новоселицький, Михайлівський прояви );

7. Протерозой приграничної частини України і Молдавії (Наславчинське проявлення);

8. Тріас-юрські сланці Криму.

За оцінками експертів, ресурсний потенціал України складає від 2 до 32 трлн м куб. сланцевого газу, але його видобуток стане реально можливим лише через 10 – 15 років напруженої праці при умові сталого фінансування цього напрямку геологорозвідувальних робіт та запровадження новітніх технологій його видобутку, повідомляє офіційний веб-сайт Державної геологічної служби.