США все частіше нарікають на надмірну залежність від зовнішніх постачань багатьох видів продукції, особливо стратегічно важливих матеріалів, пишуть НАДПУ. Глобалізаційний прорив, що відбувався в останні десятиліття, супроводжувався бумом офшорного виробництва та перенесенням потужностей у треті країни. Відтак США значною мірою “демобілізували” власну виробничу базу. Дефіцити, пов’язані з пандемією COVID-19 у 2020–2021 рр., висвітлили вразливості такого становища, а введені у 2022 р. санкції проти росії та КНР, змушують американське керівництво серйозно задуматися про небезпеку економічної прив’язки до обмеженої кількості держав-партнерів. Для України позиція найбільшої світової економіки та головного безпекового актора є показовою для того, щоб вибудовувати власні стратегії національного розвитку. 

Проблеми стійкості глобальних ланцюгів постачання та вартості
Пандемія COVID-19 виявила давні вразливі місця в американських ланцюжках постачання промисловості. Перехід на роботу та навчання з дому створили глобальну нестачу напівпровідникових мікросхем, що сильно нашкодило автомобільній, промисловій та телекомунікаційній галузям. Екстремальні погодні явища, які посилюються кліматичними змінами, ще більше загострили дефіцит. Як республіканська, так і демократична адміністрації висловлювали занепокоєння залежністю американської оборонної промисловості від обмеженої кількості внутрішніх постачальників. Необхідні їй інновації часто вимагають екосистем, навичок та виробничих потужностей, яких немає у США. 

Економічна безпека – стабільна зайнятість та безперебійна робота найважливіших галузей – також потребує стійких ланцюжків постачання. Вже понад 10 років тому Міністерство оборони виявило, що основні галузі громадянської промисловості можуть зазнати  велику шкоду від руйнування стратегічних постачань критичних матеріалів. Наприклад, станом на зараз Китай переробляє 60% літію та 80% кобальту у світі, а це основна сировина для критично важливих акумуляторів великої місткості. Зрештою, внутрішній інноваційний потенціал країни залежить від надійної та диверсифікованої промислової бази. Коли виробництво переміщається до офшору, за ним, як правило, йдуть інновації. Міністерство торгівлі США зазначає, що великомасштабні державні інвестиції у виробництво напівпровідників дозволили корейським та тайванським фірмам випередити американські компанії у цій галузі. 

Стійкість ланцюжка постачань визначається її здатністю швидко відновлюватися після якихось шоків. Традиційний підхід приватного сектору та державних політик до внутрішнього виробництва, (ставки на ефективності та низьких витратах, а не безпеці та стійкості) призвів до збільшення ризиків у ланцюжках постачання найважливішої продукції. Наа думку американських експертів, саме це підірвалорівень життя робітників і здатність керувати природними ресурсами всередині країни та на глобальному рівні. 

Адміністрація Джо Байдена посилює національну виробничу базу та сприяє безпеці глобальних ланцюжків постачання, відновленню стійкості на національному рівні. Особлива увага приділяється ланцюжкам постачання стратегічних матеріалів, зокрема рідкісноземельних металів. Попит на них, за прогнозами, різко зростатиме протягом наступних десятиліть, особливо в процесі зменшення викидів вуглецю. Наприклад, глобальний попит на літій та графіт до 2040 р. зросте на 4000 і 2500% відповідно. Китай у 2020 р. контролював 55% світових потужностей з видобутку рідкісноземельних елементів та 85% їх перероблення. 

Повністю прочитати матеріал можна за посиланням 

НАДПУ