Науковці, які керують місією європейського космічного зонду «Philae», вирішили відкласти на невизначений час буріння комети Чурюмова-Герасименко.

Про це повідомляє французьке видання Le Figaro, посилаючись на інформацію від Європейського космічного агентства (ЄКА). «Буріння сьогодні не здійснюватиметься. Вчені планують проаналізувати можливості та умови роботи космічного зонду «Philae», оскільки його положення на кометі Чурюмова-Герасименко досі є нестабільним», - пише видання.

За оцінками науковців, зонд поки що акумулює енергію через сонячні батареї, знаходячись у так званому «сплячому» режимі. Вони оцінюють положення зонду не досить зручним через місце приземлення «Philae» (поблизу скелі комети), тому вважають, що для відновлення необхідної працездатності йому може знадобитися до 60 годин з моменту приземлення.

Зонд має зробити кілька свердловин, щоб взяти проби грунту космічного тіла. Водночас попри невдале приземлення, зонд вже надіслав серію знімків комети.

Нагадаємо, зонд «Philae» у середу успішно відокремився від космічного апарату «Rosetta» і сів на комету Чурюмова-Герасименко. У рамках наукової місії зонд має зробити повну панораму на злітно-посадковому майданчику, високоякісні фотографії поверхні комети, аналіз сполук, присутніх на поверхні, та провести буріння на глибину до 23 см, щоб отримати зразки для аналізу в бортовій лабораторії. Науковою програмою зонда також передбачено здійснення вимірювань електричних і механічних характеристик поверхні. Крім того, «Philae» має дослідити внутрішню структуру ядра комети.

Після виконання першого етапу наукових досліджень космічний зонд, за умови дотримання необхідних критеріїв щодо інтенсивності сонячного світла і рівня запилення, розпочне другий етап місії. Очікується, що друга фаза може тривати до березня 2015 року, після чого вчені не виключають припинення місії у зв'язку з підвищенням температури всередині зонду та ризику для його роботи.

Як повідомляло агентство, комета Чурюмова-Герасименко, на яку приземлився космічний зонд «Philae» розташована на відстані 500 млн км від Землі. Її в 1969 році відкрили двоє вчених - Світлана Герасименко з кафедри астрономії Київського університету та Клим Чурюмов, який тоді працював у Головній астрономічній обсерваторії НАН України.

Укрінформ