Анатолій БУЛАТ, директор Інституту геотехнічної механіки НАН України, академік НАН України
Наш інститут є єдиною в Україні академічною установою гірничого профілю, основним напрямком діяльності якої є геомеханіка і геотехніка освоєння та збереження надр. На основі наукових відкриттів інституту розроблено принципово новий концептуальний підхід до вирішення науково-технічних проблем розробки вугільних родовищ на великих глибинах.
Грунтується він на тому, що негативні та шкідливі фактори (тиск, викидонебезпечність, газ тощо) при таких розробках не протидіють запропонованим технологіям, а залучаються до корисної роботи. Розглядаючи вугільні родовища, як вуглегазові, а газ метан – такою ж корисною копалиною, що й вугілля, яку треба також вилучати та використовувати, науковцями інституту розроблена концепція комплексної дегазації вуглепородного масиву, яка передбачає здійснення попередньої, поточної та постексплуатаційної дегазації з подальшою утилізацією вилученого метану. Як відомо, постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2002 N939 затверджено програму підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, і в основу заходів з дегазації вугільних пластів, передбачених цією програмою, увійшла і концепція, розроблена в ІГТМ.
Одним із важливих розділів Державної програми реформування і фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості України є також комплекс заходів щодо великомасштабного впровадження на шахтах України нової ресурсозберігаючої технології кріплення гірничих виробок анкерними системами, що реалізується ІГТМ (Програма "Анкер"). На жаль, на сьогодні на вугільних шахтах України питома вага процесів здійснення кріплення, охорони та ремонту гірничих виробок, закріплених традиційним арковим кріпленням, продовжує зростати і досягає вже 25 відсотків від собівартості видобутого вугілля. Витрати на забезпечення шахт кріпленням для підготовчих виробок складають близько 200 мільйонів гривень на рік. Усе це говорить про те, що традиційна технологія кріплення гірничих виробок рамним (арковим) кріпленням практично вичерпала свої технічні та технологічні можливості і, по суті, є гальмом на шляху оздоровлення видобувної галузі України. Тому анкерне кріплення на вугільних шахтах України – це новий ефективний інструмент, що при відповідному технічному та організаційному забезпеченні дозволить досягти нового рівня у розв’язанні цілого ряду проблем покращення роботи та забезпечення її надійності і безпеки у шахтах.
Ще одна проблема, над якою працює наш інститут, -це проблема реструктуризації вугільної галузі. Розроблений у цьому плані концептуальний підхід, який засновано на диверсифікації діяльності вугільних шахт у напрямі поглибленої переробки вугілля в теплову та електричну енергію шляхом створення теплоенергетичних комплексів, є на сьогодні складовою частиною стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу України. На сьогодні Інститутом геотехнічної механіки зроблений вибір майданчиків під теплоенергетичні комплекси, виконаний попередній вибір устаткування і техніко-економічні розрахунки. Вони, зокрема, показують, що при загальній вартості робіт із будівництва такого теплоенергокомплексу "під ключ" на базі Нововолинської групи шахт ДХК "Волиньвугілля" в сумі близько 40 мільйонів доларів США та використанні податкових пільг вільної економічної зони Волинської області, термін окупності проекту становитиме 4 роки. Шахти тим часом за рахунок теплоенергетичної самозабезпеченості перетворяться на прибуткові і рентабельні підприємства. Отже, рішення є. І вони повинні знайти відображення у новій Програмі дій уряду.