Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у позові Волочиської окружної прокуратури у справі № 560/5239/25 щодо дозволу на видобування суглинків на Хмельниччині. Прокуратура звернулася в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ). Третьою особою на стороні відповідачів було ТОВ «Волочиський цегельник».
Прокурор просив скасувати протокол ДКЗ № 2933 від 14.06.2013, наказ Держгеонадр № 257 від 01.09.2015 у частині надання дозволу підприємству та спеціальний дозвіл на користування надрами № 6087 від 29.10.2015. Дозвіл стосувався Північно-Східної ділянки Користовського родовища площею 2,7 гектара і був виданий з метою видобування суглинків для виробництва цегли.
Прокуратура вважала, що підприємство отримало дозвіл без аукціону неправомірно. За її даними, на час реєстрації геологічних робіт і подання матеріалів до ДКЗ товариство не мало дозволу на користування цією ділянкою. На підтвердження прокурор подав схему порівняння координат і лист фахівця: за ними спірна ділянка лише майже на 4% перетиналася з ділянкою, на яку компанія раніше отримала дозвіл.
Держгеонадра та підприємство просили залишити позов без розгляду через пропуск строку. «Волочиський цегельник» також заперечував проти позову по суті. Прокуратура пояснювала, що отримала документи, необхідні для виявлення можливого порушення, від Держгеонадр перед зверненням до суду.
Спершу Хмельницький окружний адміністративний суд залишив позов без розгляду, а Сьомий апеляційний адміністративний суд підтримав це рішення. Верховний Суд скасував обидва процесуальні рішення та повернув справу до окружного суду для продовження розгляду. Після цього суд розглянув спір по суті.
Підприємство раніше отримало дозвіл на видобування суглинків Користовського родовища. Згодом ДНВП «Геоінформ України» зареєструвало роботи з геологічного вивчення Північно-Східної ділянки, а ДКЗ розглянула звіт про її попередню геолого-економічну оцінку та апробувала запаси. За висновком суду, реєстрація робіт давала підстави подати їх результати до ДКЗ.
Суд зазначив, що за порядком надання спеціальних дозволів, чинним на час подання заяви, дозвіл без аукціону міг надаватися, зокрема, після апробації запасів за власні кошти заявника з подальшим затвердженням їх підрахунку. У справі надання дозволу було пов’язане саме з такою апробацією. Кодекс України про надра визначав повноваження державного геологічного контролю.
Оцінюючи доводи про перетин ділянок, суд вказав, що Північно-Східна ділянка є частиною Користовського родовища. Лист, наданий прокуратурою, він не прийняв як належний доказ: підтвердження відповідної освіти його автора не надали. На думку суду, для встановлення розташування меж потрібен висновок судової експертизи, якого у справі не було.
Суд дійшов висновку, що прокуратура не довела підстав для скасування документів, і відмовив у позові.