Дайджест
2021-11-12
Світова боротьба за корисні копалини тільки починається
Єгор Перелигін, 12.11.2021, Перший Незалежний
Щоб ввести один об'єкт (з видобутку і збагачення рідкісних металів/критично-важливих мінералів) в повну промислову експлуатацію, треба повних 5-7 років. Іноді і більше (все залежить від глибини залягання, характеристик породи, схеми видобутку, умов фінансування, команди інженерів і геологів, наявність необхідних технологій, і тд). Це не рахуючи того, що є первинні фази у вигляді scoping study і prefeasibility study, і найголовніша - feasibility study (бажано - bankable), які необхідно пройти паралельно з геологічною розвідкою. Отже, проект рівня greenfield (з нуля) буде запускатися всі 7-9 років насправді. Це при сприятливому інвестиційному середовищі і в нормальному / зрозумілому правовому полі. Я знаю проекти, які вимагали 10-11 років для того, щоб вийти на промисловий видобуток і збагачення.
2021-10-12
Проліт над літієм
Сергій Полулях, Україна-Центр, 12.10.2021
У зв’язку з енергетичною кризою, зокрема газовою, яка стрімко накриває Європу, Азію й далі по глобусу, а також сплеском на ринку випуску електромобілів, ініційованим відомим інвестором космічного рівня Ілоном Маском, виникли питання навколо покладів літію в Україні. Як відомо, літій називають одним з металів майбутнього, і хоча він найлегший в періодичній таблиці хімічних елементів, схоже, що в Україні його чекає важке майбутнє.
2021-10-07
Чи залишиться Донеччина краєм чорного золота?
Владислав Леошко, 07.10.2021, Голос України
Із 23 вуглевидобувних підприємств, що діють на Донеччині, 17 є державними. Практично жодна з шахт держсектору не є прибутковою, а деякі з них посідають перші позиції в антирейтингу збиткових підприємств країни.
За попередньою оцінкою Мін-енерго, до неперспективних включено окремі шахти в Торецькій, Мирноградській, Селидівській та Курахівській територіальних громадах. Загалом це шість шахт та майже 5 400 працівників. До закриття плануються шахти, які вже майже виробили свій ресурс. Одна з них — шахта «5-6» у Мирно-граді, де буде реалізовано пілотний проект із трансформації вугільних регіонів за участі німецьких партнерів. Серед інших — шахта Білицька (м. Білицьке), яка вже тривалий час працює в режимі водовідливу, та шахта «Піонер», що в смт Новодонецьке.
Водночас, за умови залучення інвестиційних коштів, вважаються перспективними шахти міста Вугледара — ім. М. С. Сургая, яка є «наймолодшою» у галузі, та «Південнодонбаська № 1». Перспективу має шахта «Капітальна» (Мирноград), проте її утримання та виведення на самоокупність потребує значної суми інвестицій.
2021-07-21
Мікро, малі та середні підприємства у видобувній промисловості
Марина Малова, НАДПУ, 20.07.2021
Інтерес Європи до України як до стратегічного партнера у критичній сировині нарешті вималювався у конкретний план дій. Днями Україна підписала з ЄС Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та домовилась про дорожню карту з реалізацї першочергових кроків. Тепер постає важливе питання: Тож, які можливості має Україна у сфері поставок критичної сировини? Та які вітчизняні підприємства здатні забезпечити повний ланцюжок поставок до ЄС?
Насправді, коли мова заходить про гірничодобувну галузь, на думку спадають великі, потужні підприємства і корпорації, світові і вітчизняні гіганти промисловості. Проте, судячи, зі статистики саме малі та середні підприємства складають основу розвинених економік. Наприклад у країнах ЄС – 90 % від усіх підприємств становлять мікро, малі та середні підприємства ( далі – ММСП).
2021-07-14
Угоди про розподіл продукції: що стримує старт нафтогазових проєктів в Україні?
Підписання угод про розподіл вуглеводневої продукції (УРП) – шанс для нарощення видобутку газу в країні. З якими проблемами стикаються газовидобувники та яких рішень чекають від держави?
Економічна правда, спецпроєкт GASPOINT
8 липня в Києві відбувся круглий стіл "Угоди про розподіл продукції – шлях до інвестицій та енергонезалежності України".
Дискусія була організована агентством OilРoint спільно з Федерацією роботодавців нафтогазової галузі, "Українською правдою" за участю Асоціації газодобувних компаній України в рамках проєкту "GasPoint – про енергетичні виклики для України".
Про які проблеми та виклики для галузі говорили експерти та учасники ринку, читайте в матеріалі "Економічної правди".
Представники нафтогазовидобувної галузі, чиновники та депутати підкреслюють важливість якнайшвидшого внесення змін до законодавства, без яких успішна реалізація проєктів УРП залишається під питанням.
Йдеться про вдосконалення звітності та адміністрування проєктів УРП, модернізацію закону "Про угоди про розподіл продукції", а також податкового, банківського та валютного законодавства.
Загроза запуску "Північного потоку-2", шантаж з боку Росії, валютні витрати на закупівлю імпортного газу – усе це змушує Україну активізувати роботу з якомога швидшого освоєння вітчизняних родовищ та збільшення видобутку власного газу.
2021-07-07
Голова транспортного комітету Ради монополізує доступ ринку до будматеріалів підприємств «Укрзалізниці»
ZN.UA, 07.07.2021
На сьогодні УЗ має у своєму розпорядженні спецдозволи на розробку 16 родовищ граніту, монцоніту, андезиту, діориту в Полтавській, Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Закарпатській, Донецькій, Рівненській, Запорізькій, Львівській і Дніпропетровській областях. Також у компанії є ще шість кар'єрів, дія спецдозволів на які або закінчилася, або не подовжувалася.
Монопольний доступ до кар'єр УЗ або до їхньої приватизації забезпечує не тільки гарантований збут продукції залізничникам, яким постійно потрібні будматеріали, а й перспективи непоганого заробітку на «Великому будівництві», яке також стало великим споживачем щебеню, гравію та піску. Саме тому тіньова боротьба за вплив на ЦУП більш ніж запекла.
Однак, попри формальну перспективність бізнесу, більшість кар'єрів стабільно показують збитки. Так, за останніми доступними в СМІ даними, 2020 рік кар'єри УЗ показали збиток у 255 млн грн і ще 50 млн — за перше півріччя 2021-го. Серед причин збитковості називають списання різниці між фактичною собівартістю та фіксованою ціною продукції, списання вартості незавершеного виробництва, а також списання непридатної продукції, недовантаження виробничих потужностей. Одні лише витрати через призупинення виробництва, спричинене відсутністю спеціальних дозволів, відсутністю гірської маси, ремонтами обладнання та іншим становили 64 млн грн за сім місяців 2020 року.