Київський окружний адміністративний суд рішенням від 2 листопада 2026 року у справі № 320/34934/26 задовольнив позов ТОВ «ТИТАН-АПАТИТОВА ГРУПА» до Державної служби геології та надр України. Підприємство оскаржувало припис про усунення порушень та пункт 8 додатка до наказу Держгеонадр № 212 від 08.05.2026, який визначав строк їх усунення.
Компанія користувалася Юрівською ділянкою на Житомирщині площею 176 гектарів за спеціальним дозволом № 4998 від 14.05.2019. Метою користування надрами було геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою титан-апатитових руд. Програма передбачала розвідку, буріння, геофізичні, гідрогеологічні, лабораторні й технологічні дослідження, підрахунок запасів та підготовку звітів.
За результатами позапланової перевірки Держгеонадра вказали на невиконання етапів програми та ненадання документації. Служба наполягала, що погоджені строки порушено, видала припис, а згодом продовжила строк усунення порушень до завершення або скасування воєнного стану.
Підприємство пояснювало, що ділянка розташована за 9,566 кілометра від кордону з Білоруссю. Через загрозу працівникам роботи призупинили. Доступ до прикордонних лісів і проведення робіт обмежила рада оборони області, а Житомирська обласна військова адміністрація повідомила про неможливість господарювання через безпекові ризики. Компанія надала відповідні рішення, листування та сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор.
Геологорозвідку ускладнювали й особливості території. За поясненнями позивача, рудні тіла виходили за межі дозволу, частина ділянки потрапляла до заказника «Микитче», а мережа меліоративних каналів перешкоджала бурінню. Проєкт скоригували. Компанія повідомила про буріння семи свердловин глибиною від 80 до 250 метрів, геофізичні та гідрогеологічні дослідження. На підтвердження виконаного надала журнали, акти й звітні матеріали.
Суд застосував частину шосту статті 15 Кодексу України про надра, яка автоматично продовжувала строки робіт за чинними спецдозволами на період воєнного стану та ще на три місяці після його припинення або скасування. Тому невиконання спірних етапів за первісним графіком не могло вважатися простроченням. Вимога наказу усунути порушення лише до завершення воєнного стану звужувала передбачені Кодексом строки й створювала правову невизначеність.
У мотивуванні суд послався на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду щодо правової визначеності. Він також урахував умови угоди про користування надрами щодо обставин непереборної сили. Частина документів формувалася поетапно й залежала від завершення попередніх досліджень. Це впливало на їх подання.
Рішенням суду припис та оскаржений пункт додатка до наказу щодо ТОВ «ТИТАН-АПАТИТОВА ГРУПА» визнали протиправними й скасували. З бюджетних асигнувань Держгеонадр на користь підприємства стягнули 6 656 гривень судового збору.