Київський окружний адміністративний суд рішенням від 2 листопада 2026 року у справі №320/34930/26 задовольнив позов ТОВ «ЦФР ГРУП» до Державної служби геології та надр України. Компанія оскаржувала припис про усунення порушень та пункт 12 додатка до наказу Держгеонадр № 203 від 05.05.2026, яким визначили строк їх усунення.
Спеціальний дозвіл № 4999 від 14.05.2019 надавав підприємству право користування надрами з метою геологічного вивчення Ястребецької ділянки циркон-рідкісноземельно-флюоритових руд на Житомирщині. Програма робіт передбачала розвідку, геолого-економічну оцінку, підготовку проєкту дослідно-промислової розробки, дослідження проб і затвердження запасів.
Після позапланової перевірки Держгеонадра вказали на невиконання кількох етапів програми, ненадання геологічних документів, зразків і пояснень. Служба наполягала, що надрокористувач порушив погоджені строки. Згодом строк усунення порушень продовжили до закінчення або скасування воєнного стану.
Компанія пояснювала, що ділянка розташована за 11,4 кілометра від кордону з Білоруссю. Через загрозу працівникам та обмеження доступу до прикордонної території роботи довелося зупинити. На підтвердження надали рішення ради оборони області, лист Житомирської обласної військової адміністрації, сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор і повідомлення Держгеонадрам. Підприємство також подало заперечення до акта перевірки.
Вирішальне значення мала частина шоста статті 15 Кодексу України про надра. Вона передбачала автоматичне продовження строків виконання робіт за чинними спецдозволами на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування. Суд установив, що спірні етапи програми припали на цей період, тому їх невиконання за первісним графіком не давало підстав фіксувати прострочення.
Суд також урахував звіт підприємства про продовження досліджень: виконані топографічні й гідрогеологічні роботи, підготовку проб, геохімічні та мінералогічні аналізи в лабораторії SGS Canada. Тривало складання звіту з попередньої геолого-економічної оцінки, необхідного для подальшого проєктування. Частину запитаних документів неможливо було остаточно оформити до завершення відповідних досліджень.
Окремо суд зауважив, що наказ обмежував строк усунення порушень завершенням воєнного стану, хоча Кодекс передбачав ще три місяці після цього. Така вимога створювала правову невизначеність і звужувала права надрокористувача.
Суд застосував принцип правової визначеності, пославшись на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. Обмеження доступу до ділянки підтверджували об’єктивні перешкоди для робіт.
Рішенням суду припис і оскаржений пункт додатка до наказу в частині ТОВ «ЦФР ГРУП» визнали протиправними та скасували. На користь підприємства стягнули 6 656 гривень судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Держгеонадр.