Стан води, яку п’ють українці, обговорювався нещодавно провідними вченими в Інституті колоїдної хімії та хімії води НАН України. Вчені наголошують, що треба змінити стандарти питної води.
Рибки кричать про небезпеку
Два тижні тому на аналогічній прес-конференції вчені показали шокуючий дослід: у негазовану питну воду з пляшки (торгового виробника називати не будемо) помістили золотих рибок, які через деякий час в цій воді загинули. Висновок зробили такий: якщо загинули рибки, то для людини така вода також небезпечна. Директор Інституту колоїдної хімії та хімії води академік НАН України Вячеслав Гончарук пояснив, що дослід є біотестом для визначення якості води. До нього вдавалися ще за часів Другої світової війни. Тоді академік Леонід Кульський використовував рибок, аби проконтролювати стан московської води в 1941 році, коли німці могли скинути в річку отруйні хімічні речовини. Отже, наочний приклад з рибками досить тривіальний, але він пов’язаний з глобальними дослідженнями, яким немає аналогів у світі. Біотестування дає можливість виявити, як поводяться клітини різних організмів у воді, як розвиваються їхні ядра.
Близько 15 торгових марок питної води зараз перебувають у стадії дослідження, але вчені поки що не готові поставити їм діагноз. Зрозуміло, що втішних результатів аналізів буде мало: не радяться виробники питної води з фахівцями, рідко разом налагоджують технологію виробництва. Інститут радить підприємцям звертатися за професійною порадою. А от люди, які вже затуркані асортиментом води, яку їм пропонують пити, досі розгублені. Чіткі рекомендації поки що на боці артезіанської води, яка має кілька переваг перед водопровідною.
При порівнянні води з-під крана та з бювета, приміром, за каламутністю відхилення від державних стандартів мають обидві, правда з різних причин. Артезіанська вода може містити глину, яка для людини не токсична, а каламутність водопровідної води пов’язана з її технічним станом та очищенням. Так, зустрічається в ній алюміній, солі якого очищають воду від шкідливих домішок, та хлорорганіка. Хоча ці показники часто не перевищують допустимих норм, але їх наявність занепокоює. Близько тисячі різновидів хлорсполук, які нетипові для природної води, можуть впливати на генетику. Цей вплив буде тривалим і виявити його одразу складно. Людина адаптується, її імунна система пристосовується до нової якості води, але знову-таки це не гарантія для здоров’я.
Цікаво, що вода з колодязя, така смачна і екзотична для міських жителів, містить чимало нітратів. За дослідженнями інституту (60 колодязів по всій Україні), тільки в 15 відсотків випадків рівень забруднення коливався в допустимих межах. Під час аналізів води з пляшок вчені виявили там усе: від дистильованої до токсичної води. При цьому хімічного аналізу для питної води мало, потрібні ще медичні висновки. Якщо ставити досліди на тваринах, то результати отримають лише за кілька років. До того ж "нечисті", бо імунна система чинитиме спротив токсичним речовинам.
Коли воду заливають у пляшки, її потрібно консервувати. Для цього використовують вуглекислий газ, тому медики рекомендують не пити тільки-но відкриту воду, а зачекати, поки газ вийде. Інші фірми консервують за допомогою іонів срібла, які запобігають утворенню у воді мікрофлори. Але надмірна кількість іонів може спричинити дисбактеріоз, так само як і надмірне вживання антибіотиків, які також використовують для консервації. В Україні на воду діє комплекс негативних факторів, які самі по собі небезпеки не становлять, але хімічне, бактеріологічне та радіаційне забруднення призвели до того, що у нас практично не народжуються здорові діти.
П’ятдесят років тому молодих учених учили очищувати воду від шкідливих мікроорганізмів і стежили, щоб вона не переносила інфекцій. Зараз проблема еволюціонувала, зазначив директор Інституту медицини праці Академії медичних наук Юрій Кундієв. Хімічне забруднення води з різних джерел стало на сьогодні найактуальнішою проблемою. Приміром, в Америці вже дійшли висновку, що рак щитовидної залози у дітей у багатьох випадках викликаний надмірним надходженням перхлоратів з водою на територіях, де колись стояли бази ракет з твердим паливом. Механізм розвитку хвороби аналогічний впливу радіоактивного йоду. От вам і приклад захворювань, спричинених водою. Небезпечними для людини можуть бути і хімічні елементи, яких у воді не так уже й багато, але наука нині зіткнулася з так званим великим ефектом від малих доз.
Перевищення допустимої концентрації за кількома речовинами створює комплекс негативного впливу на організм. Важливим є шлях отримання води. Якщо йдеться про водопровідну, то зважте, що вона проходить залізними трубами. Звідти, зі старих невідремонтованих мереж, у воду потрапляє залізо, яке викликає в людини вторинний гемахроматоз (захворювання крові), який проявляється як цукровий діабет чи онкологія.
За словами директора Інституту гігієни та медичної екології АМН України Андрія Сердюка, онкологічні захворювання спричинені в Україні радіоактивними речовинами. Приміром, рак легенів у Рокитнянському районі викликаний радоном, який знайшли фахівці інституту в місцевій воді. Серед інших небезпечних речовин у нормах радіаційної безпеки України стоять два різновиди радону, радій та природний уран. Онкологія кишкового тракту пов’язана у 35-40 випадках із ста з перенасиченням води хлорсполуками. Кожен регіон України має свої особливості забруднення води.
Гадання на водяній гущі
Майбутнє населення України, безперечно, буде пов’язане з водою, яка лежить в основі життя. Складно прогнозувати її подальший вплив, і ще складніше вирівняти всі норми і допустимі показники забруднення. Хоча вони розраховані із запасом, зазначив В. Гончарук, все ж потрібно їх переглянути. Адже санітарно-епідеміологічні служби користуються старими таблицями, які не враховують нових цифр забруднень. Виходить, що водопровідна вода за допустимими межами безпечна, а за результатами інститутських досліджень – небезпечна. поліпшення екології, зрозуміло, передбачає значні кошти на всілякі фільтри та інші схеми захисту води.
Оскільки Україна займає одне з провідних місць в Європі щодо запасів природних столових та мінеральних вод, фахівці вже зверталися до міністра екології з пропозицією поставити під контроль видобуток питних вод, видачу дозволу лише на основі лімітів, визначених на природні запаси, вимоги до охоронних зон кожного джерела, перевірку підприємств, які розливають воду. Так вони пропонують вберегти людей від використання неякісної води, адже знову ми впираємося в державні рішення. Державний контроль має замінити одинадцять тисяч установ, які так чи інакше видають різні дозволи, в тому числі і ті, що займаються підготовкою води. Вони мають пройти переакредитацію і віддати повноваження, які стосуються здоров’я людини. Водночас повне наукове гігієнічне використання суміжних матеріалів (приміром, пластикових пляшок) зустрічається рідко: з 18 мільйонів різних синтезованих речовин тільки п’ятсот.
Свердловини
Альтернативним шляхом водозабезпечення вважається бюветна вода. Підземні артезіанські води можуть споживатися без додаткового очищення і вони захищенні від техногенного забруднення. Вчені Інституту колоїдної хімії та хімії води постійно проводять моніторинг, приміром, столичних свердловин. Тут не виявлено токсичних речовин: ртуті, берилію, свинцю, миш’яку, нафтопродуктів. Артезіанська вода є безпечною для приготування їжі. На відміну від водопровідної, яку фахівці радять використовувати тільки з господарською метою.
Воду зі свердловин можна пити без кип’ятіння і не варто робити із неї запасів. Інколи вона може мати неприємний запах через наявність сірководневих солей, але вони швидко вивітрюються і не становлять небезпеки для здоров’я людини. Якщо ж вміст сірководню перевищує нормативи Всесвітньої організації охорони здоров’я (0,05 мг/дм), на бюветах обладнують відповідні очисні споруди. У будь-якому разі учасники прес-конференції в Інституті колоїдної хімії та хімії води зауважили, що нема жодних сенсацій у їхніх твердженнях, просто люди мають знати і зважати на те, яку воду вони п’ють. Вчені також зазначили, що порушать актуальне питання стану питної води України на засіданні Ради безпеки України.