У Директиві 2010/75/ЄС про промислові викиди особлива увага приділена захисту земель та підземних вод, йдеться у повідомленні Міндовкілля. Зокрема, для контролю за рівнем їх забруднення передбачено спеціальний інструмент – базовий звіт.
Базовий звіт дає змогу порівняти, наскільки змінився стан земель та підземних вод з початку роботи промислового підприємства та після завершення його діяльності.
Як це відбувається на практиці розглянемо на досвіді Чехії, де Директива вже імплементована в національне законодавство.
Отже, якщо діяльність установки може спричинити забруднення земель та підземних вод, оператор має забезпечити підготовку базового звіту. Звіт повинен містити інформацію в такому вигляді, який дозволить провести кількісне порівняння.
Такий звіт подається до уповноваженого органу разом з заявою на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Базовий звіт може бути підготовлений лише кваліфікованими фахівцями, які мають відповідний державний сертифікат. У процесі роботи вони мають дотримуватися чеського законодавства, що встановлює вимоги до форми та змісту цього документа.
Після завершення експлуатації установки оператор оцінює стан забруднення земель та підземних вод небезпечними речовинами. Якщо порівняння з базовим звітом вказує на значне забруднення в процесі експлуатації установки, оператор повинен профінансувати заходи з усунення забруднення і привести ділянку до стану, описаного в базовому звіті.
Це механізм, який застосовується після повного завершення діяльності підприємства. Однак є й інші, які діють під час експлуатації установки.
Так, ще на етапі подачі заявки оператор має описати заходи щодо запобігання аваріям та їх можливим наслідкам, усунення ризиків можливого забруднення навколишнього середовища та загрози здоров’ю людей. А в самому інтегрованому довкіллєвому дозволі фіксуються ліміти викидів, процедури запобігання скидам у землі та підземні води, методи моніторингу земель та підземних вод.
Уповноважений орган визначає мінімальну періодичність моніторингу стану земель принаймні один раз на 10 років та стану підземних вод – один раз на 5 років. Можуть бути встановлені й коротші періоди. Таким чином, забезпечується контроль виконання вимог інтегрованого довкіллєвого дозволу протягом усього життєвого циклу установки.
Якщо ж в результаті господарської діяльності не вдається уникнути забруднення земель та підземних вод, в Чехії існують приватні компанії, які надають професійні послуги з рекультивації забруднених ділянок.
Щодо України, ми також рухаємося до імплементації європейського законодавства у сфері запобігання промисловому забрудненню.
У липні цього року Верховна Рада схвалила Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який набере чинності у серпні 2025 року.
Закон впроваджує інтегровані підходи до дозвільної системи та контролю промислового забруднення та передбачає застосування підприємствами найкращих доступних технологій та методів управління згідно з Директивою.
Наразі Міндовкілля спільно з європейськими експертами продовжує працювати над нормативно-правовими актами, які запустять положення Закону в дію.