У чому позицiї авторiв коалiцiйних угод точно збiгаються – то це в соцiальнiй полiтицi. Тут три фракцiї передбачають наступ по всiх фронтах, збiльшення пенсiй та мiнiмальної зарплати, а також запровадження давно обiцяної погодинної оплати працi. Щоправда, для цього має запрацювати економiка.
Один з крокiв нинiшнього уряду – продаж лiцензiй на розробку земельних надр. Воно й зрозумiло. Держава з усiм впоратися не може, а лежати просто так багатства не повиннi. Вiдтак, влаштували торги. На першому цього року аукцiонi природних ресурсiв – вiдкритому i прозорому – розподiлили майже 20 об’єктiв. Планували, до речi, удвiчi бiльше, але щось там не склалося.
Ранiше лiцензiї на розробку родовищ отримували у конвертах й на закритих тендерах. Хто i чому ставав переможцем, а вiддак господарем надр, часто було таємницею. Тепер все на вiдкритих аукцiонах. Подаєш вiдомостi про себе й заявку на те чи iнше родовище. Купуєш первинну документацiю – i на торги.
Павло Ігнатенко, в.о. мiнiстра охорони довкiлля:
– Якщо це державна компанiя, ми забезпечуєм усiм необхiдним, тими лiцензiями i площами, якi їм необхiднi, але доручення приватного бiзнесу – не середнього, а великого – є прiоритетом. На жаль, у держави немає коштiв.
Однак, є багато корисних копалин. Скiльки й яких, знає професор – геолог Леонiд Галицький. Iз колегами, видав цiлий атлас вiтчизняних надр.
Леонiд Галицький, геолог:
– На 1 мiсцi залiзнi руди 12 вiдсоткiв свiтових запасiв, марганцевi й титанові – 20 вiдсоткiв вiд свiтових.
Мiсце розробки титанових родовищ за часiв Радянського Союзу не наносили на мапи. Їм не давали назв. Просто присвоювали порядковий номер. Титан йшов на оборонку. Сировина для пiдводних субмарин й космiчних апаратiв нинi на експорт за кордон. Найпотужнiшi у свiтi розвiданi родовища титану або iльмiнiтового концентрату є на Житомирщинi. Iршанський гiрничо-видобувний – це шiсть кар’єрiв й двi фабрики, де збагачується 400 тисяч тон руди щороку. А ще нова копальня глибиною 20 метрiв.
Анатолiй Слобожан, інженер:
– Спосiб добичi екскаваторно-гiдравлiчний. Вскришний екскаватор укладає породи на поверхню. Далi дiстає iльмiнiтнi пiски.
Їх збагачують й продають. Пiсок дешевий i якiсний. То ж охочих узятися за титан – достатньо. Цього разу з молотка пiшло одразу три житомирських родовища й до того ж у однi руки. Хоч аукцiон i був вiдкритий, кому дiсталося це добро, невідомо. Купували брокери.
Леонiд Галицький, геолог:
– До тих родовищ, якi не треба вiддавати, – це стратегiчнi запаси. Це руди урану, якi є це i родовища рiдкiсноземельних металiв. Титан – теж до стратегічних, я б не вiддавав би, контроль лишив би за державою.
Держава клянеться й божиться, що суворо контролюватиме власникiв лiцензiй i при недотриманнi умов дозвiл обов’язково конфiскує. У минулому роцi понад 400 лiцензiй, виданi за часiв Леонiда Кучми, вже були анульованi.
Павло Ігнатенко, в.о. мiнiстра охорони довкiлля:
– Якщо за 180 днiв переможець не приступить до роботи ця лiцензiя буде анульована не залежно вiд того сiльки грошей за неї заплачено.
Полiське торфовище, оцiнене у 27 тисяч гривень, пiшло на аукцiонi за триста тисяч доларiв.
Леонiд Галицький, геолог:
– Торф – великi поклади, мільярди тон тон i на тисячi родовищ. Органiчна сировина у Європi цiниться.
Колись це був гуртожиток торф’яників. Два поверхи – двадцять квартир й магазин. На розробку Полiських торфовищ їхали з усього Союзу. Баба Женя працювала тут кухарем, пожежником й навiть охоронцем. Союз пiшов, а з ним iз помешкання вибрались й усi постояльцi. У гуртожитку лишилось тiльки подружжя Шарових. Посеред полiських болiт з котом Тишкою й собакою Яшкою Євгенiя Кiндратiвна й Владислав Петрович – живуть i досi.
Євгенiя Шарова, пенсіонерка:
– Трохи страшно, по телевiзору таке показують! Крадуть. А куди менi йти? Менi 84 роки, я болiю, випила таблетку.
Вiд радянських розробникiв торфовища лишилися попсоване родовище й заiржавiла технiка. Тепер новим господарям доводиться працювати зранку й до вечора. Уся надiя на погоду. У дощ зiбраний торф перетворюється у рiдку органiчну масу.
Володимир Рашовський, розробник торфового родовища:
– За три роки сантиметрiв 50 вiдпрацювали. Колись було, Рiвне торф давали три тисячi за сезон, а ми даємо 8 тисяч.
На Полiссi чорний торф замiнює газ. Ним опалюють усi школи й будинки. У квартирi баби Женi грубка теж топиться органiчною сировиною.
Утiм не увесь полiський торф йде на опалення. Ось цей рудий – предмет чвар мiж розробниками родовищ – органiчний замiнник грунту. Таких верхових надр на Полiссi небагато, а попит на них – великий. За пiвтора мiсяця – наступний аукцiон. Цього разу на продаж виставлять 39 об’єктiв, у тому числi й нафтогазовi родовища. Те, що за Конституцiєю є народним багатством й належить усiм громадянам України, незабаром належатиме приватному господарю.