За добу населення землі використовує 7 млрд т води. Міський мешканець вживає 200 л лише на побутові потреби. Ці показники мають тенденцію до зростання. Проте сьогодні ще понад 1 мільярд населення не має доступу до водних ресурсів і понад 2,4 мільярда потребує забезпечення належних санітарних умов водоспоживання. За власними запасами води, доступними для споживання, Україна одна з найменш забезпечених країн Європи.
Організація Об’єднаних Націй у 2005 році проголосила Всесвітнє десятиріччя дій під гаслом "Вода для життя", яке фокусуватиме увагу на глобальних проблемах, пов’язаних з водним фактором. Що в цьому напрямі робить Україна? На це та інші запитання оглядача "Урядового кур’єра" Миколи ПЕТРУШЕНКА відповідає виконуючий обов’язки голови Держводгоспу Василь СТАШУК.
– Наша держава, – каже Василь Андрійович, – приєдналася до Декларації тисячоліття ООН та підсумкових документів Всесвітнього саміту у Йоганнесбурзі і робить посильні кроки у напрямку поліпшення, більш раціонального та виваженого використання і збереження водних ресурсів.
Цю роботу здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, яким є Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп).
Стан водних ресурсів, їх відтворення і якість, безумовно, залежать від режиму використання. З цією метою при Держводгоспі працюють спеціальні міжвідомчі комісії, до складу яких входять представники органів влади, громадськості, водокористувачі, екологи. До участі в засіданнях цих комісій запрошуються вчені та провідні фахівці відповідних галузей економіки.
Катастрофічні повені останніх років на Закарпатті зумовили необхідність створення єдиного протиповеневого комплексу. Держводгоспом узагальнюється світовий досвід розв’язання подібних проблем, проводяться консультації щодо спільних дій із сусідніми країнами, які об’єднує водозабірний басейн р. Тиси. Проте практика свідчить, що, незважаючи на значні досягнення, проблему захисту від паводків розв’язати лише інженерними заходами неможливо. Адже частота високих паводків збільшується у зв’язку із зростанням антропогенного навантаження на водозабори, порушеннями режимів водокористування.
Чинним законодавством водогосподарським організаціям надано право контролю за охороною, раціональним використанням та відтворенням водних ресурсів, який вони здійснюють разом з органами охорони природи, представниками прокуратури, органами державних податкових адміністрацій. На жаль, як свідчать результати перевірок, порушень водоохоронного законодавства ще досить багато.
В останні роки значно зросли і масштаби освоєння заплав річок під дачне будівництво, садівництво і городництво. Набуває розмаху спорудження будівель на берегах річок навколо Києва, інших великих міст.
Для запобігання негативним наслідкам цих порушень Держводгоспом розроблені заходи щодо охорони та відродження річок.
Але жодна водогосподарська організація, комітет чи міністерство (навіть разом взяті) неспроможні вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості. Тому пропаганда екологічних знань, екологічне виховання населення має стати одним із першочергових завдань держави та громадських організацій. Держводгосп підтримав і постійно бере участь у щорічній всеукраїнській акції "До чистих джерел". Стає традицією День довкілля, який відзначається щороку третьої суботи квітня. Указом Президента від 1 квітня 2005 року започаткована всеукраїнська акція "Зелений паросток майбутнього", активними учасниками якої є всі організації галузі – 35-тисячний колектив водогосподарників, мільйони людей, об’єднаних ідеєю поліпшення довкілля, що є важливою передумовою відродження України. Вони облаштовують водні джерела, заліснюють і залужують береги річок і водойм, упорядковують міста і села.
Проте водно-екологічна ситуація в Україні залишається досить складною і потребує комплексного вирішення на якісно новому рівні. Зокрема, виникла об’єктивна необхідність у створенні Системи інтегрованого управління водними ресурсами. Це вимагає вдосконалення правової бази України.
Зараз Держводгосп працює над удосконаленням водного законодавства, створенням методологічних основ басейнової системи управління водними ресурсами. В 2006 році Верховною Радою України прийнято в першому читанні проект закону України "Про внесення змін до Водного кодексу України".
Принциповою позицією комітету є те, що розвиток басейнової системи управління повинен здійснюватися з максимальним використанням і значним розширенням функцій водогосподарських організацій. Фахівці Держводгоспу впевнені, що саме такий підхід є найбільш перспективним і буде основою державної системи управління водними ресурсами.
Прагнення комітету на цьому шляху підтримані міжнародною громадською організацією "Глобальне водне партнерство".
Україна ратифікувала 22 з 23 міжнародних екологічних конвенцій і угод. Усі вони мають силу національних законів і відповідають чинному екологічному законодавству України. Згідно з положеннями міжнародних конвенцій, до яких приєдналася Україна, і в рамках національного природоохоронного і водного законодавства здійснюється двостороннє співробітництво на рівні міжурядових угод про спільне використання і охорону транскордонних водотоків і міжнародних озер. Такі угоди Україна підписала з Російською Федерацією, Словацькою Республікою, Республікою Молдова, Республікою Польща, Румунією, Угорською Республікою і Республікою Білорусь.
За фінансової підтримки європейського співтовариства, а також допомоги окремих країн Європи розробляються і вдосконалюються проекти з питань управління водними ресурсами і захисту від паводків у басейнах Дніпра, Дністра, Дунаю, Тиси, Західного Бугу та Сіверського Дінця.
У цьому напрямку комітет активно співпрацює з Європейською економічною комісією ООН, Міжнародною комісією із захисту р. Дунай, Шведським агентством міжнародного розвитку, у рамках програми TACІS, NATO, Датським агентством захисту довкілля, Швейцарською конфедерацією, Угорщиною, США, Польщею та іншими країнами. Таке співробітництво прискорює розв’язання водогосподарських проблем і реально сприяє зближенню політики України і країн Європейського Союзу. Гармонізація законодавства України до законодавства ЄС є одним із пріоритетів екологічної політики України.
Останнім часом керівництво держави приділяє значну увагу утриманню та розвитку водогосподарського комплексу. Відбулись парламентські слухання з розв’язання актуальних проблем водогосподарсько-меліоративного комплексу. Їх результатом стало прийняття постанови Верховної Ради "Про рекомендації парламентських слухань "Актуальні проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні". У березні цього року підписано Указ Президента "Про заходи щодо розвитку зрошуваного землеробства в Україні".
На виконання цих актів уряд планує внести на розгляд Верховної Ради ряд законопроектів, спрямованих на відновлення ефективного функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу.
Отже, працівниками галузі не лише багато зроблено і робиться. Надзвичайно складні завдання чекають на нас у недалекому майбутньому. Впевнений, колективи всіх підрозділів з ними справляться. Адже працюють у нас професіонали, віддані справі. Вітаю всіх зі святом! Бажаю здоров’я, благополуччя і нових трудових звершень.