Вкотре пересвідчуємося в хибності думки, що людині підвладне все. Цунамі, яке спричинив дев’ятибальний землетрус, не вибирало між рибальськими селами індонезійського острова Суматра і сучасними курортами Таїланду, прибережними населеними пунктами Шрі-Ланки та Індії, забравши тут найбільше життів.
Вкотре ми відчули, наскільки взаємопов’язаний наш великий і водночас маленький світ. Трагедія кількох країн Південно-Східної Азії відгукнулася в Україні не тільки співчуттям, а й переживаннями за долю співвітчизників, які перебували у ті дні переважно в Таїланді. Цей новий напрямок для українських мандрівників стає дедалі популярнішим.
На щастя, цього разу в нас обійшлося без жертв. Проте, на думку першого заступника голови Держтурадміністрації Анатолія Матвієнка, ці події певною мірою зачіпають державну політику, вони негативно позначилися на діяльності суб’єктів туристичного ринку, є проблеми із захистом прав споживачів.
Тому за "круглим столом", на який Держтурадміністрація запросила провідних вітчизняних тур-операторів, представників авіа- та страхових компаній, юридичних фірм, журналістів, передусім дискутувалися питання правових аспектів у стосунках між вітчизняними та іноземними підприємцями, туроператорами та клієнтами, щоб у подібних випадках убезпечитися від зайвих непорозумінь. Передусім ідеться про проблеми повернення коштів туристам та масове анулювання ними попередніх заявок на відпочинок.
Досить сказати, що тільки москвичі, де Південно-Східний напрямок давно популярний, за попередніми підрахунками, пред’явили претензії більш як на дев’ять мільйонів доларів.
У Росії ці події привели до негайного обговорення широкого спектра проблем, які ще повинні конкретизуватися в законодавчих актах. Тим часом більшість цих питань в Україні врегульовано.
Так, з 1 січня 2004 року набув чинності Закон про туризм у новій редакції. Як зазначив Анатолій Матвієнко, саме цей документ чітко визначив сторони, які діють на ринку послуг, їхню відповідальність один перед одним, права і обов’язки, зокрема і в форс-мажорних обставинах.
Держава також передбачила систему укладання угод між українськими і зарубіжними суб’єктами господарювання, вимоги до них у разі, вдаючись до юридичної термінології, дії непереборної сили. Одна із статей пропонує шляхи убезпечення туриста від ризиків під час подорожі шляхом страхування.
Тож з точки зору регуляторних функцій держави побудована структура, за якою туркомпанія, що уклала угоду з іноземним суб’єктом господарювання, захищає спочатку власні інтереси, а потім туриста. І ніяк не навпаки, якщо дієздатна особа має змогу платити 1000 доларів і більше за путівку, то 20 страхових доларів за ризики, які можуть виникнути, – плата незначна.
Однак досить сталим у свідомості суспільства залишається стереотип, що держава все одно має дбати про особисті інтереси громадян. І це спонукає до безпечності.
Заради справедливості слід зазначити, що страхові компанії поки що не готові запропонувати щось у ситуації, спричиненій природним катаклізмом такої сили. Начальник управління страхової групи "ТАС" Сергій Нечитайло вважає, що в разі розробки відповідної програми 20 доларами не обійтися. Ризики масової відмови від поїздок повинні страхувати кілька компаній. Вихід один – спільно з Держтурадміністрацією, туроператорами, Лігою страхових організацій обговорити це питання і спільно виробити правила гри.
У ході дискусії висловлювалися різні думки щодо ситуації, яка нині склалася на туристичному ринку. Проте майже всі учасники погодилися з думкою голови Асоціації туроператорів, президента відомої фірми "Гамалія" Ігоря Голубахи, що претензії туристів до туристичних фірм мають передусім психологічний характер.
Справді, важко уявити, переглядаючи телевізійні кадри суцільної розрухи, що, скажімо, до зони біди Таїланду потрапили кілька невеликих островів. Тільки чотири готелі, з якими уклала угоду "Гамалія", зазнали руйнувань, і їхні власники готові повернути гроші. Всі інші не мають підстав цього робити, бо здатні виконати всі договірні умови. Однак, за словами Ігоря Голубахи, дискусія з партнерами триває, бо про інтереси клієнта турфірма дбає передусім.
Заручниками, з одного боку, клієнтів, які не хотіли розуміти, що острів Суматра ще не вся Індонезія, і з другого – готельєрами і авіаперевізниками, які не мають наміру відшкодовувати вкладені туристом кошти, назвав директор турфірми "Proland" Ярослав Іцковський нинішній статус вітчизняних туристичних фірм. Тому приклад авіакомпанії "АероСвіт", яка відразу погодилася повернути вартість квитків усім, хто вилітав у зону біди і може документально підтвердити це, показовий. Керівник департаменту з управління доходами авіакомпанії Антон Маттіс зазначив, що вже розрахувалися з 15 особами, ще сто заяв розглядається.
Щоправда, не всі туристи, які перебували в безпечних місцях, піддалися паніці. Представник фірми "Сам" Ростислав Хільчевський впевнений, що завдяки їм уже з’явилися бажаючі провести відпустку в Таїланді.
– Поки що до комітету надійшло лише дві скарги від туристів з бажанням повернути попередньо внесені кошти за тур до Таїланду, зазначив начальник управління Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Сергій Литвиненко. – Однак ми розглядаємо всі претензії споживачів, які в туристичній сфері мають право на отримання якісних і безпечних послуг. Якість має свій вимір. Це співвідношення очікувань споживача і те, що він отримав. Нині повертаються перші туристи, які поїхали після цунамі, і тоді можна буде говорити про те, наскільки якісно і безпечно їм надавалися послуги. Туроператори запевняють, що там все добре. Мені здається, коли в одній частині країни щось погано, то не може бути добре в іншій.
Натомість прес-секретар авіакомпанії "АероСвіт" Сергій Куций, який нещодавно повернувся з Таїланду, переконався в іншому. Зазнали пошкоджень шість з 78 провінцій. До того ж ідеться не про руйнування загалом їхніх територій, а тільки про узбережжя, іноді це на кілька кілометрів углиб, де рівнинна місцевість. Так, десь пошкоджена інфраструктура, але навіть на острові Пуккет, який зазнав руйнувань, значна частина туріндустрії працює. Не потребує нині Таїланд і питної води, як розповідали про це з екранів телевізорів. Її не вистачало тільки в перші два дні. Власне, це єдина країна, яка відмовилася від фінансової допомоги, бо має можливості самотужки справитися з бідою. Єдине, про що тут просили, – не припиняти туристичний потік, оскільки доходи від туризму становлять значну частку національної економіки.
Загалом, хоч і це приблизна цифра, українські туроператори втратили майже 100 тисяч доларів. Невідомо, коли повернуться гроші туристів. Щоб надалі такі збитки можна було обмежити, незайве ще раз прискіпливіше подивитися на договірні відносини з закордонними партнерами, а споживачеві активніше дбати про свій захист. Недарма кажуть: економлячи копійки, втрачаєш значно більше.
Зрозуміло, розмова за "круглим столом" усіх проблем не розв’яже. Очевидно й те, що довго українські туристи не засидяться на місці і, незважаючи на будь-які ризики, подадуться відкривати нові світи. Допомагатимуть їм у цьому фахівці туристичних фірм. І добре, якщо при цьому всі врахують непередбачувані обставини. В усякому разі генеральний директор "MІBS Trevel Ukraіne" Олена Гетьманцева заявила про підготовлений пакет пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази.
Держтурадміністрація також чекає на активність інших учасників туристичного ринку. Тим більше що нині у Верховній Раді розглядається кілька законопроектів, прийняття яких деякою мірою може внести зміни до туристичної діяльності.