Багато хто з природокористувачів вважають природні ресурси безплатними дарунками, керуючись легковажним принципом: використав – викинув.
Тому один із пріоритетів у діяльності новоствореної Державної геологічної служби, як стверджує заступник голови служби Віталій Калінін, – це розробка нормативних актів з охорони довкілля, екологічна експертиза проектів з геологічного вивчення надр та експлуатації родовищ корисних копалин, геологічне вивчення й картографування з метою запобігання забрудненню підземних вод, грунтів та їх раціонального використання.
Левова частка екологічно неблагополучних об’єктів – у Східному регіоні (Дніпровсько-Донецька западина). На нього припадає дві третини запасів вуглеводнів країни. А це – родючі землі Полтавської, Харківської, Сумської, Чернігівської областей.
Бурові роботи, виконувані в цьому регіоні, часто-густо спричинюють порушення гідрологічних режимів водних об’єктів, зниження, навіть погіршення якості підземних і поверхневих вод, забруднення атмосфери, скорочення земельного фонду і зниження родючості земель.
Тому проблема збереження екологічної рівноваги тут особливо гостра. А поготів після прийняття нової редакції Земельного кодексу, коли почалася приватизація об’єктів із забрудненими земельними ділянками.
З огляду на це здійснювана Полтавським відділенням Українського державного геологорозвідувального інституту розробка нормативних актів, природоохоронних технологій з облаштування систем збирання і зберігання відходів буріння (вибір амбарів-накопичувачів), з очистки бурових стічних вод, знешкодження нафтових забруднень, нейтралізації відпрацьованих промивних рідин і бурових шламів вкрай важлива для проведення екологічного моніторингу. Ці технології вже впроваджено, зокрема на ВАТ "Укрнафта". А впровадження розробленого екологами методу оцінки класу небезпеки відходів вперше дало змогу впорядкувати плату за їх розміщення.
Щоб реалізувати нову технологію очищення стічних бурових вод, фахівці розробили пересувний блок очищення, вкомплектований обладнанням вітчизняного виробництва. Очищену воду використовують і для іригації, і на технологічні потреби. Щороку установка забезпечує очищення 2500-3000 куб. метрів бурових стічних вод.
Та найважливіша складова у реалізації природоохоронних заходів, на думку завідувача лабораторії охорони довкілля під час буріння нафтогазових свердловин академіка УНГА М. Фесенка (до речі, з 1991 року -постійного передплатника "Голосу України") – то маловідходні технології. Екологи запропонували використати у системі очистки промивних рідин нові агрегати і центрифуги. Це дало змогу не тільки покращити показники механічного буріння, а й істотно (у 2-3 рази) знизити обсяг відходів.