Знову, вже вкотре, надійшло сумне повідомлення з Донбасу про нещастя, що сталося на шахті ім. О. Засядька. Саме на тій шахті, де вчені Національної академії наук України за останні роки виконали певні роботи для зниження небезпеки вибухів шляхом вилучення та утилізації шахтного метану — основного джерела вибухів і пожеж.
Як відомо, шахтний (вугільний) метан є невід’ємною складовою частиною вугільних покладів, а технологічний процес видобутку вугілля супроводжується його вивільненням.
Геологам добре відомі механізми створення та розповсюдження метану у вугільних пластах. Проте пошуки місць його накопичення, розробка методів вилучення та раціонального використання є складною проблемою. Особливо це стосується так званих старих покладів вугілля, до яких відноситься регіон Донбасу, де за тисячоліття сталися значні зміщення геологічних пластів, вугілля залягає на великих глибинах із значним вмістом інших домішок.
Завдання ускладнюється ще й тим, що схеми вилучення і утилізації метану — розміщення свердловин, транспортування, способи використання — необхідно узгоджувати з інфраструктурою території, яка щільно урбанізована.
Зазначимо також, що вилучення метану з вугільних пластів просто в повітря недопустиме, тому що він активно сприяє так званому парниковому ефекту, що веде до глобального потепління на планеті.
Все це призводить до того, що проблему раціональної утилізації шахтного метану, зниження ризику його вибухів можна розв’язати, лише використовуючи засоби обчислювальної техніки та новітні математичні методи.
У 1995 — 1998 роках вченими Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова та Інституту газу Національної академії наук України був створений дослідний зразок системи для розв’язання завдань раціонального облаштування вугільних шахт, щоб вилучати та утилізувати шахтний метан.
Її практичне застосування було здійснене саме на шахті ім. О. Засядька. Для 47 свердловин, через які видобувався шахтний метан, була обрахована раціональна схема розміщення промислових трубопроводів, установок підготовки та утилізації метану. При цьому були опрацьовані три можливі варіанти утилізації: транспортування метану до однієї з наявних газонаповнювальних компресорних станцій, подача газу в місцеву котельню і, нарешті, перекачування в магістральний газопровід.
Виконані практичні роботи підтвердили безумовну перспективність запропонованого нами комп’ютерного інструментарію, що дозволяє в десятки разів скоротити строки проектування схем облаштування шахти на вилучення метану, суттєво підвищити їхню якість за рахунок комп’ютерного моделювання, аналізу багатьох можливих варіантів та обробки величезної кількості геологічних, технологічних, економічних та соціальних даних.
При виконанні цієї роботи нам стало відомо, що на шахті ім. О. Засядька готується до освоєння нове поле видобутку. Ми запропонували розробити схему утилізації метану на цьому полі. Вартість проекту складала близько 100 — 150 тис. гривень.
На жаль, цих коштів не знайшлося, і відповідні роботи не були виконані. Ми не схильні кого б то не було звинувачувати і однозначно твердити, що саме ця обставина сприяла виникненню нового нещастя на шахті ім. О. Засядька: стихія — річ невблаганна. Проте хвилюють законні сумніви: а, може, це й так?
У подальшому наші фахівці в 1998 році розробили схеми облаштування метановугільного родовища Каховське і поля шахти Західно-Донбаська № 6-42 (Павлоградський р-н Дніпропетровської обл.) з метою газифікації в 1999 — 2000 рр. п’яти населених пунктів і використання надлишків добутого газу для газозаправки автомобілів та місцевої електроенергетики в часи пікових навантажень в електромережах. Розроблено також бізнес-план та пілотпроект утилізації метану поля шахти Горська (ДХК «Первомайскуголь», Луганська обл.) з метою газифікації райцентру Горськ і зниження потреб електропостачань самої шахти на 40%, що зменшить щомісячні видатки з 600 тис. до 350 тис. гривень. До речі, термін окупності цього проекту складає менше півроку.
Ми наводимо ці конкретні приклади для того, щоб продемонструвати, яке широке коло актуальних проблем сьогодні можна розв’язати, користуючись можливостями запропонованого комп’ютерного інструменту. Але на сьогодні цим інструментом володіють лише наші фахівці.
Завдання полягає в тому, щоб зробити цей інструмент доступним і вживаним практично всіма інституціями, які займаються проблемами безпеки вуглевидобутку, утилізації шахтного метану, розвитку вугледобувної галузі.
А для цього необхідні певні кошти. Наші зусилля в пошуках цих коштів виявилися марними.
Державне підприємство «Центр альтернативних видів палива» не в змозі фінансувати наші роботи, а керівництво вугільної промисловості і адміністрація шахт не виявляють до них жодного інтересу.
Невдачею закінчилася і наша спроба одержати в 2000 р. від Міністерства освіти і науки держзамовлення на відповідну науково-технічну продукцію в рамках пріоритетного напряму «Інформаційні технології в паливно-енергетичній галузі».
А справа надзвичайно перспективна.
Розрахунки показують, що налагодження процесу утилізації шахтного метану вже наявними засобами, без особливих капіталовкладень, лише за рахунок хазяйновитого підходу та відповідальної організації справи, дозволило б одержати практично «дармового» газового палива близько 10% від нинішніх потреб.
А створення відповідної метано- добувної галузі в масштабах держави забезпечило б одержання власного газу біля 30% від нинішніх його потреб.
Хто візьметься за вирішення цієї важливої загальнодержавної проблеми?
Відповісти на це запитання ми не в змозі.
У той же час нам гірко було чути публічну заяву Президента України про необхідність звернення по допомогу до США у зв’язку з негараздами у вугледобувній галузі.
Не гоже звертатись по допомогу, коли має місце нехтування вітчизняними науковими та інженерними розробками, що можуть суттєво поліпшити безпеку вугледобувної галузі, не кажучи вже про додаткове джерело газового палива.
ДО РЕЧІ
За словами представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, урядова комісія, що розслідує причини недавньої катастрофи на шахті ім. Засядька, встановила суми виплати 69-и (з яких 57 дітей) родичам загиблих і потерпілих шахтарів. Так, зокрема, сім’ям загиблих буде виділено одноразову допомогу в розмірі середнього п’ятирічного заробітку (3721869,8 грн) і одноразову допомогу в розмірі середнього річного заробітку (1061293, 54 грн). Також щомісяця Фонд соцстрахування виплачуватиме сім’ям і тим, хто перебував на утриманні у гірників, 29048, 37 грн. Крім того, обласній організації Фонду вже виділено 136950 грн. на поховання загиблих.. А в даний момент обговорюється сума, необхідна для лікування потерпілих в опіковому центрі й інших медичних установах. Усього на сьогоднішній день Фондом вже виділено 5 млн. гривень, хоча суми виплат в міру необхідності будуть ще неодноразово коригуватись.
Як сказав керівник прес-центру Держдепартменту з нагляду за охороною праці Олександр Луценко, на шахтах, які зарекомендували себе як найбільш вибухонебезпечні, організовано цілодобовий нагляд, збільшено кількість інспекторів, а також за американською методикою проводиться осланцювання гірничих виробок. На самій же шахті ім. Засядька в даний момент працюють дві надані Польщею установки з «нагнітання» вуглекислого газу для припинення подальшого спалахування вугілля, хоча повністю загасити пожежу поки ще не вдалося.
О.Луценко говорить, що готується до прийняття Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки праці на шахтах і подальшого розвитку вугільної промисловості». Він, на думку О. Луценка, стане «документом тривалої дії», який буде передбачувати ймовірні в майбутньому катастрофи.
У той же час, на думку заступника керівника донецького регіонального представництва Незалежної профспілки гірників Анатолія Токарева, незважаючи на значну кількість гірників, що гинуть, роботи забезпечення безпеки, наприклад, по прогнозах викиду метану, досі чомусь вважаються другорядними. «Якби перед «зануренням» гірників під землю заздалегідь дотримувалася технологія прогнозування і вживалися б заходи, що запобігають викидам метану, кількість пов’язаних з цим аварій можна було б значно зменшити», — вважає він.
Тадеуш МАР’ЯНОВИЧ, заступник директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ, членкор НАНУ