28 березня у Будинку профспілок у Києві відбулось засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану (АШ).
Зокрема, обговорювалось питання конкурентоспроможності України у сфері надрокористування, модернізації системи обліку та управління надрами, забезпечення прозорості геологічної інформації, залучення приватних інвестицій та стимулювання розвитку інфраструктури.
Доповідачі відзначали, що сьогодні потрібна координація з боку Уряду та парламенту, стабільна регуляторна база, залучення інвестицій, а також прозорість оподаткування, ліцензування, якісні геологічні дані у відкритому доступі, зручні процедури їх отримання тощо.
Так, на сьогодні інформація про запаси та ресурси багатьох корисних копалин в Україні є обмеженою грифами «таємно» або «для службового користування». Зокрема, йдеться про дані щодо покладів алмазів, золота, літію, титану, платини та інших стратегічних матеріалів. А це перешкоджає укладенню міжнародних угод у сфері надрокористування та ускладнює співпрацю зі стратегічними партнерами. Особливо це критично в умовах, коли Україні бракує необхідного капіталу та сучасних технологій.
«Нам потрібна сучасна геологорозвідка, адаптація всіх процедур до стандартів ЄС, у тому числі звітності, розвиток інфраструктури, професійної освіти, локалізація переробки добутої сировини в Україні», – визначив основні пріоритети президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах. За його словами, міжнародні угоди щодо добувної сфери в Україні – чи то із США, чи то із ЄС – повинні містити чітку позицію щодо створення додаткової вартості в Україні, відкриття тут заводів і технологічних кластерів, виробництва кінцевих продуктів в Україні.
Більш детально про стан галузі та її поточні проблеми розповіла Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України. Тарифна політика є одним із бар’єрів, окрім воєнних ризиків, чому сфера поки малоприваблива для великих інвесторів. Зокрема, зросли ціни на спецдозволи, ренту тощо. «Потрібне зняття грифу секретності з відомостей про кількість і якість природних копалин, адже ми хочемо залучити інвесторів, а їм потрібна ця інформація при прийнятті рішення щодо капіталовкладень», – підкреслила Ксенія Оринчак.
Проблема недостатнього рівня розвідки ділянок корисних копалин є як головним барʼєром для розширення банку родовищ, так і головною причиною відсутності інтересу з боку зарубіжних інвесторів до наявних родовищ.
Також вона повідомила, що на держаному рівні досі немає визначення, які ж копалини ми вважаємо стратегічно/критично важливими. Відсутність такого розуміння ускладнює розвиток галузі.
Учасники засідання переконані, що держава має набагато активніше залучати приватні компанії до геологорозвідки. Адже наразі в законодавстві не передбачено надання окремих спецдозволів для геологічного вивчення і практично відсутні стимули для бізнесу ризиковано інвестувати у нові нерозвідані ділянки. Вагомий фактор, що також відлякує інвестора – це загроза позбавлення спецдозволів власників, що отримали його законним шляхом на основі чинних на той час актів законодавства.
За результатами засідання будуть сформовані відповідні рекомендації та рішення, які спрямують в Уряд та парламент, РНБОУ.