Україна здатна інтегруватися в європейські ланцюжки постачання критичної сировини в рекордно короткі терміни, випереджаючи бюрократичні темпи Євросоюзу. Про це під час Бізнес саміту Україна-ЄС в Брюсселі заявив СЕО BGV Group Management Сергій Войцеховський, передає кореспондентка LIGA.net Мілана Головань.
За його словами, поки в Європі запуск видобувного проєкту з “нуля” (greenfield) триває в середньому 17 років, Україна має потенціал пройти цей шлях у чотири рази швидше. Ключовий козир – величезний масив геологічних даних, успадкованих ще з минулого століття, які зараз активно оцифровуються та оновлюються.
“Радянський Союз свого часу вклав еквівалент 200 млн євро лише в дослідження одного берилієвого родовища. Ми вже інвестували понад 150 млн євро власних коштів, щоб довести: Україна має не тільки літій чи графіт, а й рубідій, тантал та рідкісноземельні елементи, які критично потрібні європейському техсектору”, – сказав Войцеховський.
Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний додав, що Україна вже зараз готує до приватизації великі активи, зокрема з виробництва титанової губки та алюмінієві заводи. Мета уряду – не просто продати об’єкти, а інтегрувати їх у “хлоридний цикл” та високотехнологічне виробництво (наприклад, германієвих лінз), де Україна історично була сильним гравцем.
Чому це важливо. Європа наразі критично залежна від імпорту сировини для виробництва акумуляторів та електроніки. Україна пропонує не просто сировину, а готовий промисловий вузол. Представниця Єврокомісії Анна Ярош-Фріс підтвердила, що ЄС уже підключає до фінансування українських проєктів експортно-кредитні агентства Польщі, Фінляндії та Франції, щоб перетворити українські надра на спільний “актив” внутрішнього ринку ЄС.