«Держава повернулася обличчям до розвитку вугільного сектору економіки, а гірники нарешті повірили в те, що їх праця, вони самі потрібні країні, що державі необхідне вугілля, яке вони видобувають» – ці слова виголосив сьогодні на Донеччині журналістам, під час прес-конференції, генеральний директор державного підприємства «Макіїввугілля» Станіслав Маркович Толчин. Думається, до такого висновку досвідченого командира відомого шахтарського колективу Донбасу підштовхнули економічні зрушення, які відбуваються в галузі.
Ще півтора роки тому очолюване С. М. Толчинем підприємство відверто пасло задніх. Хіба ж це показник, коли десятитисячний колектив ледве видавав за добу «на-гора» тільки три тисячі тонн вугілля?
«Це була нижня точка того «піке», в якому опинився колектив, – казав шахтарський «генерал». – За півтора роки об’єднання "Макіїввугілля" зробило небувалий для вугільної промисловості ривок, тому що вугілля швидко не дає віддачу. Наш славний колектив зумів за півтора роки вийти на досить-таки серйозні рубежі. Скажімо, за станом на сьогодні, 15 квітня, ми видали «на-гора» понад 100 тисяч тонн вугілля понад план.", – резюмував С. М. Толчин.
Справді, нині об’єднання щодоби видобуває понад 10 тисяч тонн вугілля, в окремі періоди видає і по 11 тисяч тонн «чорного золота» за добу. Основна частина його, близько 80 відсотків, це вугілля, яке коксується і має підвищений попит, його не вистачає в Україні.
"Усім нам добре відомо, – заявив С. М. Толчин, – що, в нашої держави є певні проблеми з постачанням газу. Виходячи з інтересів енергетичної безпеки України, вугілля нині все впевненіше виходить на чільне місце по увазі до розвитку сектору промисловості. Ні, це ніяк не є депресивна галузь, як її дехто пробував називати ще недавно, це галузь, яка повинна і неодмінно буде стрімко розвиватися. З огляду на те, що окрім кам’яного вугілля, інших енергоносіїв з такими колосальними їх запасами у державі просто немає", – підкреслив генеральний директор "Макіїввугілля".
Яскравим доказом правоти С. М. Толчина можна вважати останні завоювання державного підприємства в справі підвищення заробітної плати. Якщо ще 1,5 року тому ГРОЗ на підприємстві отримували платню в межах 1,5 тисячі гривень, то нині їх заробіток сягає 5 тисяч гривень, себто однієї тисячі доларів США про яких для кожного гірника мріє Міністр вугільної промисловості України В. І. Полтавець.
"Замість того, щоб їздити на якісь будівництва в Молдову, Чехію, чи Росії, без паспортів, буквально за гроші там гнути спину, мешкаючи в жахливих умовах, наші люди спокійно отримують заробітну плату в одну тисячу доларів США і навіть більше. І таке далеко не межа", – переконаний Станіслав Толчин.
На його думку, сьогодні треба зруйнувати стереотип роботи донбасівського шахтаря, який склався останнім часом. Про нього думали і говорили, як про працівника, вимушеного трудитися в "копанках" або у напівзруйнованих шахтах, де переважаюють просто таки жахливі умови праці.
"Усе це далеко не так, – заперечив генеральний директор державного підприємства «Макіїввугілля» С. М. Толчин. – Шахти Макіївки впевнено розвиваються, вони мають серйозну перспективу на довгі десятиліття. Запаси вугілля під нами перевищують 200 мільйонів тонн. Його вистачить ще років на сто і більше, вугільна галузь – перспективна галузь…»
На закінчення одна цікава деталь. Минулої суботи, 12 квітня, під завісу роботи колегії Міністерства вугільної промисловості України, Міністр В. І. Полтавець вручив особливу відзнаку «Кращий керівник галузі» Станіславу Марковичу Толчину. Погодьтесь: є за що…