Валерія Шипуля, Корреспондент.net, 15 квітня 2025 р.
США тисне на Україну з вимогою підписати нову угоду про рідкісноземельні метали. Умови в документі – жорсткі та обмежують економічний суверенітет України.
Другий раунд перемовин про копалини
Нагадаємо, ще 3 лютого 2025 року президент США Дональд Трамп висловив зацікавленість в отриманні українських рідкісноземельних металів в обмін на допомогу США. Але американська сторона заявила, що бажає отримати надра в першу чергу як плату за військову допомогу, яку Вашингтон вже надав Києву. Ба більше, жодних гарантій безпеки Штати не давали.
Апогеєм першого раунду переговорів про надра стала вже знаменита сварка в Овальному кабінеті, де президент України Володимир Зеленський в прямому ефірі жорстко посперечався із Трампом. Емоційна суперечка закінчилася тим, що український президент поїхав із Білого дому, так і не підписавши угоди про корисні копалини, заради якої приїжджав.
Другий раунд переговорів про надра розпочався наприкінці березня. 27 числа Зеленський заявив, що США пропонують замість рамкової угоди про корисні копалини відразу підписати повну. Наступного у Financial Times з’явилася інформація, що адміністрація Трампа наполягає на новій жорсткішій угоді щодо контролю над критично важливими корисними копалинами та енергетичними активами України, не пропонуючи Києву натомість знову жодних гарантій безпеки.
За даними видання, запропоновані умови виходять за рамки тих, що були погоджені сторонами у лютому: пропонується, що угода стосуватиметься всіх мінеральних ресурсів, у тому числі нафти та газу, на всій території України.
Серед іншого, як пише далі видання, Вашингтон вимагає створити наглядову раду для спостереження за спільним інвестиційним фондом для розподілу доходів між двома країнами. Financial Times звертає увагу й на те, що новий проєкт угоди охоплює інфраструктуру, пов’язану з експлуатацією природних ресурсів, як-от дороги, залізниці, трубопроводи, порти та переробні заводи. Отримані гроші пропонується конвертувати безпосередньо в іноземну валюту і спрямовувати за кордон, а Україна нестиме відповідальність за компенсацію в разі затримок або спірних ситуацій, пише видання.
Як резюмували аналітики видання Європейська правда, у Трампа відмовилися від усіх компромісних рішень, узгоджених в першому раунді перемовин, і запропонували варіант угоди, який є наперед неприйнятним для України.
Тим не менш, перемовини продовжуються. 31 березня Україна та США вперше обговорили американський драфт угоди про копалини. Делегації обох країн зустрілись 11-12 квітня для подальших перемовин.
“Українська делегація мала можливість донести до американської сторони всі пропозиції, які ми готували тут у Києві, які були узгоджені. Всі вони були предметом обговорення“,– прокоментувала зустріч віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
Стефанішина сподівається, що після цих консультацій продовжаться переговори, доти, доки не буде досягнуто згоди. І експерти вбачають сенс у тому, щоб проводити “перемовини заради перемовин”.
Треба тягнути час
Більшість експертів доходять до думки, що Україні не потрібно підписувати угоду в новій редакції. Наприклад українська дипломатка, членкиня координаційної ради Ukraine Facility Platform Лана Зеркаль вважає, що новий документ “неможливо перетравити”. Вона переконана, що підписання угоди в новій редакції може призвести до остаточного руйнування відносин між Києвом та Вашингтоном.
За словами дипломатки, потрібна міжурядова угода, яка визначить гарантії безпеки для України та захист інвестицій. Після цього наступним кроком може бути угода, яка визначає, як буде відбуватись інвестування США в розроблення якихось мінералів або будь-чого в Україні.
А експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в розмові з ТСН заявив, що вимоги США в нинішній угоді про копалини суперечать економічному суверенітету України.
Тож що робити далі? Експерти пропонують банально тягнути час, аби дочекатись слушного для України моменту. Як зазначає публіцист Юрій Богданов, Україна наразі отримала детальний документ, “який ми не можемо підписати, й сторони це знають”. У своєму Facebook він пише, що буде створено робочу групу для вдосконалення угоди. Далі сторони можуть зануритись у довгу процедуру обміну правками та уточнення деталей.
І так – багато місяців підряд, пише Богданов. Не виключено, що війна закінчиться, а умову ще будуть укладати.
“Можливо – можливо – у процесі, щоб сторони не виглядали (особливо Трамп) клоунами, повернуться до рамкової угоди. Щоб зафіксувати “прогрес і бажання сторін співпрацювати”. Чому так? Бо, як казав класик, хочеш затягнути чи імітувати процес – створи робочу групу”, – пише він.
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в розмові з DW вказує на те, що зараз Україні непросто. Їй доводиться балансувати між тим, що країна потребує американської воєнної допомоги та тиском з боку Трампа, який наполягає на підписані апріорі невигідної угоди, коли країні заднім числом виписують борги, яких не було. На переконання Уса, це небезпечний прецедент, оскільки кожен з партнерів, хто допомагав Україні, потім може захотіти застосувати подібну тактику.
На думку Уса, Володимиру Зеленському головне зараз не казати жорстко ні, а тягнути та виграти час. А далі – “подивимось, як складеться ситуація”, каже експерт. Аналітик не виключає, що Трамп знову може вдатися до шантажу України призупиненням військової допомоги та обміну розвідданими, тому українській стороні слід бути готовою до таких ризиків.
Однак, як зауважують аналітики ЄП, тягнути час, не відповідаючи ні “так”, ні “ні”, могло би бути варіантом. Але він навряд чи спрацює з Трампом, бо американський лідер прагне швидких дій. Тому на думку аналітиків, варто запропонувати США свій, альтернативний варіант угоди, яка б влаштувала сторони.
І сподіватись, що його не “переб’ють” росіяни.
Китайці забирають рідкоземи
Намагаючись укласти з Україною угоду про корисні копалини, США хочуть вирішити проблему залежності від Китаю, зазначив експерт Defence Express Іван Киричевський в ефірі телеканалу Еспресо. Додамо, що до 2023 року Китай контролював 99% світового постачання важких рідкоземельних металів.
За словами експерта, це не просто примха президента Дональда Трампа, а “частина системної американської політики, розпочатої ще у 2018 році”, коли було визнано, що “американська оборонна промисловість надмірно залежить від постачань з Китаю”.
“Тобто для ведення війни проти Китаю американцям потрібні ракети, а компоненти для них також надходять з Китаю. Проблема цієї залежності залишалася невирішеною довгий час, і США намагаються її подолати, ймовірно, за наш рахунок”,– пояснив Киричевський.
Стало відомо, що в рамках торгової війни Трампа Китай вже призупинив експорт широкого переліку рідкісноземельних мінералів і магнітів, які відіграють важливе в автомобільній та аерокосмічній промисловості, а також для виробництва напівпровідників та озброєнь.
І є небезпека, що такі скрутні умови спонукають Трампа до поспіху та радикальніших дій. Наприклад, договору про надра з росіянами. Відомо, що Москва уже веде переговори з Вашингтоном про спільні проєкти у цій сфері.
Як зазначив президент аналітичного центру Політика Олег Лісний в ефірі 24 Каналу, у Росії банально більше рідкісноземельних металів, ніж в Україні, і тому росіяни вигідніші для укладення угоди.
Лісний додає, що РФ ставить на ваги такий самий важіль впливу, як і США щодо України, перебиваючи конструктив у спілкуванні між Києвом і Вашингтоном. Паралельно з цим Москва намагається підтримувати тезу, що Україна не хоче йти на поступки й прагне продовжувати війну, а росіяни, мовляв, пропонують мирні кроки.
Саме тому побоювання викликають свіжі заяви спеціального представника Трампа Стіва Віткоффа. Він назвав свої останні переговори з Путіним “переконливими”, заявивши, зокрема, що вони можуть призвести до створення “бізнес-можливостей”. Яких саме – Віткофф не уточнив.