Поки Європейський Союз впевнено рухається “зеленим курсом” і активно працює над посиленням своїх кліматичних позицій у світі. Країни-імпортери енергоємних товарів, серед яких і Україна, ризикують потрапити під важкий “фіскальний удар” з боку Європи. ЄС запроваджує жорстке оподаткування для деяких імпортерів, аби до 2050 року зменшити викиди парникових газів до нуля. Чи готова Україна до зниження рівня викидів СО2 та які виклики, в розрізі екологічної політики ЄС, чекають вітчизняний бізнес.
«Прикордонне вуглецеве коректування ЄС: що це таке?»
У 2019 р. в ЄС вперше на інституційному рівні заговороли про «прикордонне вуглецеве коректування» (Carbon Border Adjustment). CBA – це система тарифних або інших фіскальних методів, які планують застосовувати до товарів, що ввозяться на територію ЄС. Нові обмеження є частиною стратегічної програми European Green Deal, і згідно наміченого плану, мають запрацювати не пізніше 2023 року. І це може стати неабиякою проблемою для українського бізнесу.
Вся справа в тому, що українські товари, за екологічним критерієм, не дотягують до стандартів ЄС, а отже ризикують потрапити під вищевказані фіскальні нововведення. Зокрема, це може торкнутися таких груп українських товарів як:
Сталеві напівфабрикати, прокат, чавун.
Труби та вироби з чорних металів
Електроенергія
Полімери та пластмаси
Хімічна продукція
Мінеральні добрива
Руди.
Звичайно, порядок нарахування цього податку та зборів поки ще обраховується, але що вже зрозуміло напевне – за відсутності будь-якої державної підтримки, українські підприємства можуть залишитися сам на сам із загрозою додаткових не лише фінансових, але й репутаційних втрат. І ось чому.
В ЄС розглядають декілька методологій за якими планують оподатковувати імпортну продукцію. Перша: «СВА» може розраховуватися виходячи з фактичного обсягу викидів підприємства-експортера та ринкової ціни парникових квот на момент поставки товару. Друга: оподаткування буде вираховуватися за рахунок різниці між середньогалузевими прямими викидами СО2 в конкретній країні і ЄС. Окрім того, фіскальні обтяження можуть торкнутися не лише прямих, але й непрямих викидів СО2. До них можна відносити, приміром, викиди СО2 при генерації купленої електроенергії.
Детальніше за посиланням: http://neiau.org/ispyt-ukrayiny-na-ekosvidomist-skilky-groshej-vitchyznyani-kompaniyi-gotovi-investuvaty-v-ekologichni-programy/