Розробник звіту не зміг оскаржити відмову у висновку з ОВД для полігону в Кременчуці

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 11 листопада 2026 року у справі № 420/22074/26 відмовив ТОВ «Екоменеджмент Групп» у скасуванні наказу Мінекономіки про відмову видати висновок з оцінки впливу на довкілля для Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628.

Компанія уклала з комунальним підприємством договір на підготовку та проведення процедури оцінки впливу на довкілля полігону для відходів, що не є небезпечними, у Кременчуці. Вона розробила звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності та передала його для розгляду. Мінекономіки відмовило у видачі висновку, пославшись на невідповідність матеріалів вимогам природоохоронного законодавства та інших норм, пов’язаних із впливом на довкілля.

ТОВ «Екоменеджмент Групп» стверджувало, що Мінекономіки фактично перевіряло технічний стан існуючого об’єкта, хоча такі питання належать до наглядових повноважень Держекоінспекції. На думку позивача, зауваження були описовими й не доводили перевищення екологічних нормативів або критичного ризику. Компанія вважала, що орган мав установити конкретні екологічні умови, а не повністю відмовляти у висновку.

Мінекономіки заперечувало позов. Воно вказувало, що заявником у процедурі було КП «Кременчуцьке КАТП 1628», а оскаржений наказ адресовано саме підприємству, яке планує експлуатацію полігону. Звіт, на думку органу, не давав можливості повноцінно оцінити вплив планованої діяльності та встановити умови її допустимості.

Закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» у цій справі визначав, хто є суб’єктом господарювання в процедурі та хто відповідає за достовірність інформації у звіті з оцінки впливу на довкілля. Це комунальне підприємство як замовник і суб’єкт планованої діяльності, а не виконавець договору з підготовки звіту.

Суд погодився з цією позицією. Він установив, що інтерес ТОВ «Екоменеджмент Групп» полягав у можливості отримати оплату за договором, а отже мав господарський характер. Наказ Мінекономіки не створював і не припиняв прав чи обов’язків товариства в публічно-правових відносинах. Тому воно не довело порушення власного права або законного інтересу, яке могло б бути захищене в адміністративному суді.

Третьою особою у справі було КП «Кременчуцьке КАТП 1628», яке жодних пояснень до суду не подало.

Колегія також наголосила, що можливість оскаржити рішення в процедурі оцінки впливу на довкілля пов’язана з його впливом на право особи на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Посилання лише на майнові наслідки договору для такого спору недостатньо. Відносини між розробником звіту та його замовником мають договірний характер і не перетворюють розробника на учасника адміністративної процедури.

Рішенням у позові відмовили повністю. Суд не перевіряв по суті, чи були всі зауваження Мінекономіки до звіту обґрунтованими, оскільки встановив відсутність у позивача належного права на таке оскарження.