Хто перетворює півострів на сміттєзвалище
Схоже, глибоко до душі припав окремим кримським керівникам, підприємцям усіх гатунків і відтак набув прикладного, мотиваційного характеру відомий мічурінський "слоган". Пам’ятаєте зі школи: ми не повинні чекати милості від природи, взяти її у неї – наше завдання. Взяти, причому якомога більше та ще й "на дурня" доморощеним "старателям" цілком під силу, тим паче коли реальні прибутки в сто, а то і більше разів перекривають необхідні фізичні зусилля і капіталовкладення. Такого висновку дійшла республіканська прокуратура АРК на підставі перевірки використання й охорони корисних копалин на терені півострова.
До слова, наразі в Криму розвідано 287 родовищ корисних копалин – від нафти і газу до пильного вапняка, лікувальної грязі і термальних вод. Майже 60 відсотків нині діючих родовищ припадає на пильний вапняк чи черепашник. Саме з нього у приватному секторі зводять житло, причому особливо інтенсивно – останніми роками, коли на історичну батьківщину почали масово повертатись кримські татари. Попит на ходовий будівельний матеріал і стимулює до трудового ентузіазму, точніше, "беззаконня", як висловився заступник прокурора автономії Сергій Левин, різні приватні фірми. Що ж до місцевих та й навіть республіканських органів влади, то їм у більшості випадків, як мовиться, на це глибоко начхати. А тому й копирсаються у землі корисливі люди без жодних докорів сумління.
Справу їхніх жадібних рук видно у Білогірському, Красногвардійському, Первомайському, Чорноморському районах. Тут скрізь купи грунту, кинуті напризволяще кар’єри, які з часом перетворюються у звичайні сміттєзвалища. Усього таких "нічиїх" об’єктів в автономії налічується 79 на площі майже 640 гектарів. Окрім того, тільки у цих районах не рекультивовано понад 5 тисяч гектарів території. У переліку виявлених правоохоронцями порушень чинного законодавства – видобування корисних копалин без ліцензії і гірського відведення, самочинне захоплення ділянок, у тому числі й угідь, неправомірне використання запасів питної і мінеральної води тощо. Як наслідок – знищення унікальних ландшафтів, флори, пасовищ, розграбування надр.
Словом, народ живе одним днем, мовляв, після мене хоч потоп. До речі, про руйнівні можливості підземної вологи. Красномовний випадок було зафіксовано у Сакському районі. Свій бізнес на мінералці робив директор місцевої гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції АТ "Укрпрофоздоровниця". Він постачав (звичайно ж, не безкоштовно) цілющу водичку комбінату комунальних підприємств під виглядом звичайної технічної води для центрального опалення, і тривало це майже п’ять років.
Найбільше зловживань прокуратура виявила у вапняково-черепашниковому бізнесі. У Білогірському районі перелопачували землю на свій смак і ризик кілька "старателів": АТ "Білогірський завод будівельних матеріалів", кооператив "Силует", мале підприємтво "ЮВС" тощо. Приватне підприємство "Кварц", використовуючи технічне обладнання місцевого будівельного комбінату, без ліцензії і гірського відведення за два місяці минулого року примудрилося видобути і реалізувало понад 4 тисячі тонн мармурового вапняку.
За словами Сергія Левина, за всіма виявленими фактами порушено кримінальні справи. Можливо, дістанеться на горіхи і республіканським контролюючим органам – комітету з екології і природних ресурсів, територіальному управлінню Держнаглядпраці. Відреагувала на надрову вакханалію і Верховна Рада автономії – спікер Борис Дейч особисто очолив тимчасову комісію, яка вивчатиме ситуацію стосовно надання ліцензій, розробки й експлуатації родовищ пильного вапняку. Результати її "копання" планується розглянути на пленарному засіданні парламенту у вересні-жовтні цього року.