Подільський оазис – у Товтровій СЕЗ? або Чому золотоносні надра не збагачують край

Походження слова "товтри" – польське, означає гостроверхі, скелясті гори. Хмельниччина якраз відзначається тим, що територію перетинають три ландшафтно-природні пояси: Полісся, Лісостеп, передгір’я Карпат. Кожен із цих поясів має свої природно-кліматичні особливості, фауну й флору, свою геологічну структуру. Цінність і окрасу краю становить 90-кілометровий рифогенного походження Товтровий кряж у південно-західній частині області.

Геологи, гідрогеологи, науковці у 1970-1980 роках розвідали й дослідили на території краю потужні родовища мінеральних лікувальних вод різноманітних типів. В межах басейнів річок Збруч, Жванчик, середньої й нижньої течії Смотрича і Мукші, правобережжя Горині. Віднесені вони науковцями до типу гідрокарбонатних слабомінералізованих, хлоридно-натрієвих малої і середньої мінералізації, бромних, хлоридно-кальцієво-натрієвих високої мінералізації, радонових та інших. А за обсягами й властивостями не поступаються кавказьким мінеральним водам, а також мінеральним водам Карпатського регіону, Криму.

Сукупність різноманітного хімічного, газового складу, мікрофлори, багатокомпонентність органічних речовин визначають їх цінність та високу бальнеологічну активність. Особливо багаті на мінеральні води Подільські товтри, або Товтровий кряж. Вивчення окремих родовищ мінеральних вод Товтрової гряди уздовж річки Збруч, проведені за останні тридцять років, підтвердили їх унікальні бальнеологічні властивості.

Науковці визнали, що збручанські мінеральні лікувальні води, на відміну від трускавецької "Нафтусі", містять у собі майже удвічі більше біологічно активного компонента – органічної речовини, збагачені мікроелементами йоду, брому, міді, марганцю, фтору, двовалентного заліза, метаборної кислоти, фосфору. Вони виявляють високу лікувальну дію при захворюваннях нирок, печінки, сечо- і жовчно-вивідних шляхів, порушенні обміну речовин в організмі людини. За спільними висновками науковців Інституту експериментальної патології, онкології і радіобілогії НАН України, радіологічного центру Інституту геологічних наук НАН України збручанські мінеральні води (протягом місячного терміну лікування ними) у сотні разів зменшують кількість радіонуклідів, відновлюють функцію кістково-мозкової тканини, порушеної внаслідок радіоактивної дії, сприяють нормалізації крові, активізації всієї імунної системи організму людини. Безперечне визнання лікувальних цінностей мінеральних вод Збручанського родовища зумовило створення на їх бальнеологічній базі курортів Сатанів і Маків.

Нещодавно санаторій "Україна" курорту Маків відзначив двадцятиліття, а санаторії "Товтри" і "Збруч" курорту Сатанів – десятиліття. Курорти порівняно з іншими – молоді, проте показники їх діяльності свідчать про динамічний розвиток курортної справи на Хмельниччині. Тут оздоровлено понад 100 тисяч жителів України, ближнього й далекого зарубіжжя.

Найбільший серед них санаторно-курортний комплекс "Товтри" – з одночасним прийомом на оздоровлення 500 осіб. Він має сучасну лікувальну базу. Популярністю серед хворих користуються кабінети ультразвукових досліджень, іридодіагностики, рентгену, урології, гінекології, підводного душу-масажу,інші.

Торік стали до ладу кабінети лазерно- та спеліотерапії. Але основу лікувального процесу становить бальнеологія. Відповідно до рекомендацій досвідчених лікарів, режимне вживання збручанської мінеральної води в поєднанні з іншими чинниками дає бажане одужання практично кожному, хто проходить курс лікування в санаторії.

Та зроблене – краплина в морі. Безцінні водні ресурси заслуговують значно більше уваги та коштів. А для цього необхідний статус вільної економічноїзони.

Загалом спроби підняти курорт без законодавчих умов були ще раніше. Так, на замовлення облдержадміністрації Київський проектний інститут "Діпромісто" розробив генеральний план розвитку курорту Сатанів та детальне його планування із перспективою забудови санаторно-курортних комплексів на 15 тисяч місць. Відповідно до нього низка міністерств і відомств виготовили проектно-кошторисну документацію і почали будівництво відомчих оздоровниць, об’єктів сфери послуг. Проте внаслідок економічної скрути будівництво припинилося. Безладно застигли до кращих часів технічні засоби, матеріали, незавершені будівлі майже на тисячу місць.

Нині робимо чергову спробу підняти курорт. Перебудовні процеси в країні, перехід до ринкових відносин, відмова від стереотипів минулого змушують нас дещо переоцінити методи реалізації генерального плану розвитку зони, за якими будівництво санаторно-курортних закладів мали здійснювати міністерства, відомства, крупні виробничі підприємства, профспілки. З огляду на зразки європейського сервісу, на які налаштовуємося вже десять років, сьогодні свідомо перевагу надаємо інвестиційним проектам підприємців.

Але де ж вони? З великою надією упродовж багатьох років проводимо зустрічі з підприємцями, надсилаємо зразки мінеральних вод у країни ближнього та далекого зарубіжжя, друкуємо свою інформацію у цілому ряді зарубіжних періодичних видань. З метою популяризації унікальності та особливостей "Збручанської" організували також міжнародну науково-практичну конференцію за участю майже ста науковців, геологів, гідрогеологів, курортологів, медиків. Обговорення інвестиційних пропозицій згодом провели з підприємцями Італії, Туреччини, США, Франції, Голландії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Росії та інших країн. Проте відгукнулися на наші пропозиції лише декілька інвесторів, хоча бізнес туристичний, оздоровчий у всьому світі – один з найприбутковіших.

У чому справа? За такого накопичення високотоварних природних ресурсів регіон міг би за розвитком своєї економіки вийти на рівень Кувейту, Саудівської Аравії, Йорданії. Адже півторалітрова пляшка води в магазині коштує в середньому дві гривні. Ціни співвідносні з літром пального на бензозаправці. Споживання розфасованої води на ринку за об’ємами не менше споживання пального. А використання мінеральної води новозбудованими потужними санаторно-лікувальними закладами у м’якому інвестиційному кліматі дало б іще вищий економічний ефект.

А ми… бідуємо. Подив з цього приводу висловив і головний хірург Міністерства охорони здоров’я України всесвітньо відомий Олександр Шалімов. Оздоровлюючись минулої зими в санаторії "Товтри", він спостерігав за хворими на діабет, в організмі яких цукор під дією "Збручанської" приходив до норми за п’ять днів лікування. Таких цілющих властивостей води він у своїй практиці не зустрічав! Водночас, за статистикою Міністерства охорони здоров’я, нині дев’ять мільйонів жителів України страждають на хвороби органів травлення та сечостатевої системи, а три з половиною мільйони вражені внаслідок аварії на ЧАЕС. І спостерігається тенденція до зростання. Водночас наявна система профільних курортів спроможна прийняти лише три відсотки хворих.

У той самий час великі запаси Збручанських родовищ дають реальну можливість розбудувати на їх базі систему потужних оздоровниць з місткістю щонайменше 20 тисяч чоловік. Окрім того, рекреаційні ресурси та історико-культурні цінності області дозволять розбудувати інфраструктуру туризму потужністю 10,5 тис. місць. Їх мережа розкинеться в межах Товтрової гряди і Наддністров’я на територіях Волочиського, Городоцького, Чемеровецького, Дунаєвецького, Кам’янець-Подільського, Новоушицького районів і в місті Кам`янці-Подільському. Щорічні послуги потужного оздоровчого туристсько-рекреаційного комплексу можуть становити 1,2 мільярда гривень, відрахування до бюджету – 350 мільйонів. Разом з тим у сфері обслуговування "Курортополіс "Товтри" можна було б відкрити майже 100 тисяч нових робочих місць. Ми вже дослідили, що самоокупиться цей крупний інвестиційний проект вже через 5 років. Ці перспективи і усвідомлення економічного чинника і спонукали до певних організаційних кроків.

Та повсякчас каменем спотикання на нашому шляху ставала нерішучість бізнесових структур у розгортанні інвестиційних проектів щодо Сатанівської санаторно-курортної зони. Передусім цю нерішучість зумовлює кабальна податкова політика і слабко визначений захист інвестора у нашій країні.

За такої ситуації ми змушені були шукати неординарні кроки, оригінальні підходи у розв`язанні назрілої проблеми. Тому обласна державна адміністрація, відповідно до Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон", звернулася до Президента України з пропозицією про створення спеціального режиму інвестиційної діяльності на території Національного природного парку "Подільські Товтри" та зони його впливу туристично-рекреаційного типу "Курортополіс "Товтри". Президент України за результатами робочої поїздки до Хмельницької області 28-29 квітня 1999 року дав з цього питання відповідне доручення урядові. Кабінет Міністрів, в свою чергу, зобов’язав Міністра економіки та облдержадміністрацію розробити техніко-економічне обгрунтування доцільності створення такої зони з відповідним законопроектом.

Над розробкою законопроекту "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Національного природного парку "Подільські Товтри" та зони його впливу працювало понад 50 спеціалістів різних науково-дослідних інститутів, проектних установ, об’єднаних Київським проектним інститутом "Діпромісто". Проектом визначено перспективні точки економічного зростання, характер пільгового оподаткування, пом’якшення інвестиційного клімату на відповідних територіях. Роботу з виготовлення проекту завершено. Законопроект пройшов узгодження і експертизи різноманітних комісій, відомств, департаментів, міністерств, отримав позитивну оцінку. Документ готується для внесення на розгляд Верховної Ради.

Та вже можна сказати, що в умовах вільної економічної зони унікальні збручанські мінеральні води, потужні рекреаційні ресурси національного природного парку "Подільські Товтри", безцінні пам’ятки Національного історико-архітектурного заповідника "Кам’янець" увійдуть в "Курортополіс "Товтри". Це принесе краю стрімке економічне зростання. Заради цього ми мусимо об’єднати зусилля всіх зацікавлених. І хоча закону ще нема, однак до діалогу ми готові вже сьогодні. Звісно, у виграші буде той, хто прийдепершим.

Михайло ВОЙТЮК, начальник управління по мінеральних ресурсах, курортах і туризму Хмельницької облдержадміністрації.