Державна податкова служба роз’яснює особливості справляння податку. Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855) запроваджено інтегрований довкіллєвий дозвіл.
Відповідно до статті 1 Закону № 3855 інтегрований довкіллєвий дозвіл – документ дозвільного характеру у сфері охорони довкілля, який видається дозвільним органом та надає право провадити діяльність з експлуатації установок, а саме види діяльності, визначені Законом № 3855, на умовах, визначених у такому дозволі, який оператори установок повинні отримати до початку їх експлуатації.
Статею 3 Закону № 3855, зокрема, встановлено, що інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на одну або більше установок, розташованих на одному промисловому майданчику, які експлуатуються одним оператором установки.
Інтегрований довкіллєвий дозвіл видається згідно з висновками найкращих доступних технологій та методів управління. Якщо умови інтегрованого довкіллєвого дозволу визначаються на основі найкращих доступних технологій та методів управління, не описаних в жодних пов’язаних з діяльністю установки висновках найкращих доступних технологій та методів управління, такі найкращі доступні технології та методи управління повинні відповідати критеріям, визначеним статтею 12 Закону № 3855, а гранично допустимі викиди – нормативам гранично допустимих викидів, визначеним у відповідних висновках найкращих доступних технологій та методів управління.
Строк дії інтегрованого довкіллєвого дозволу необмежений.
Отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу є обов’язковим для оператора установки, який провадить види діяльності, визначені додатком до Закону № 3855, зокрема, управління відходами.
Умови інтегрованого довкіллєвого дозволу включають, зокрема, гранично допустимі викиди; ліміти забору води, ліміти використання води, ліміти скидання забруднюючих речовин, інші характеристики водокористування (передача води, скидання зворотних (стічних) вод, використання води в системах оборотного та повторного водопостачання), умови спеціального водокористування (підпункти 1 та 2 пункту 6 статті 10 Закону № 3855).
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволи на спеціальне водокористування та дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів, отримані операторами установок, втрачають чинність з дня отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу, але не пізніше ніж через чотири роки з дня набрання чинності Законом № 3855 (абзац перший пункту 3 статті 29 Закону № 3855).
Протягом зазначеного чотирирічного строку оператори установок, що провадять види діяльності, зазначені в додатку до цього Закону, мають право до отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозвіл на спеціальне водокористування та дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів у порядку, встановленому законодавством (абзац другий пункту 3 статті 29 Закону № 3855).
На виконання Закону № 3855 було прийнято Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536), яким, зокрема, внесено зміни до пунктів 250.3 та 250.8 статі 250, підпункту 252.1.4 пункту 252.1 статті 252, підпунктів 255.11.2, 255.11.15, 255.11.19 пункту 255.11 статті 255 та підпункту 258.2.5 пункту 258.2 статті 258 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими, зокрема врегульовано питання щодо провадження діяльності із видобування підземних вод, спеціального водокористування та розміщення відходів на підставі інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Платники екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (підземних вод) за наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу при складанні податкової звітності зобов’язані використовувати дані такого дозволу.
Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, щороку до 20 січня надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи, а також подають відомості про внесення змін до інформації про водокористувачів, яким видано такі дозволи, до 10 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (підпункт 258.2.5 пункту 258.2 статті 258 Кодексу).
Така інформація використовується контролюючим органом при адмініструванні екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (підземних вод) та проведенні контрольно-перевірочних заходів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів.