Аудитори Рахункової палати України оприлюднили результати перевірки використання коштів державного бюджету, які з 2005 року виділялися на розвиток острова Зміїний, що територіально входить до складу Кілійського району Одеської області.

Результати виявилися просто шокуючими, чому невимовно, певно, зраділи в сусідній Румунії, для якої нинішній статус Зміїного як острова, скажімо так, немов кістка в горлі. Але про результати перевірки Рахункової палати трохи пізніше.

Нагадаю для тих, хто не знає — острів Зміїний розташований за 120 кілометрів південніше Одеси й за 35 кілометрів на схід від гирла річки Дунай. Територія його невелика — близько 17 гектарів — довжина Зміїного — 420 метрів, ширина — 400 метрів. Найвища точка острова знаходиться на висоті 41 метр над рівнем моря. Постійного населення на Зміїному сьогодні не існує. Нині на острові служать прикордонники, активно працюють учені, котрі проводять глибинну розвідку корисних копалин, досліджують шляхи міграції птахів і визначають іхтіологічні запаси рибних багатств.

Коли керував областю Сергій Гриневецький, було розроблено Комплексну програму розвитку острова, яку схвалив Кабінет Міністрів України, і вона одержала стійке фінансування з Державного бюджету. Знов-таки за нього було розроблено генеральний план забудови Зміїного. Острів розділили на шість різнофункціональних зон, серед яких адміністративна, житлова, прибережна, комунально-господарська, туристична, науково-дослідна. Відповідно до генерального плану на Зміїному повинні функціонувати пральня, хімчистка, пекарня. У прибережній зоні передбачалося створити водолазну службу, сезонну рятувальну станцію, рибоохоронну службу, причал для невеликих катерів і яхт.

У Комплексній програмі задіяно 15 міністерств і відомств, а загальне керівництво покладено на Одеську обласну державну адміністрацію. У рамках програми «Регіональна ініціатива», що впевнено набирала сили, передбачалося виділення коштів на освоєння острова з обласного бюджету.

Три роки тому на острові були побудовані великий і малий причали, встановлене нове обладнання на маяку, організоване вантажопасажирське сполучення з материком, почав виконувати рейси теплохід «Касатка».

Словом, абсолютно ніхто ні в Києві, ні в Одесі, ні в Бухаресті, звичайно, не сумнівався, що нове керівництво Одеської обласної державної адміністрації, яку очолив Іван Васильович Плачков, продовжить добрі справи своїх попередників і здійснюватиме програму зі зміцнення могутності України на острові Зміїний.

Отже, що ж виявили аудитори Рахункової палати? З’ясувалося, що досі на острові немає водопостачання, водоочищення, водовідводу, каналізації і нормального водопостачання. Та що там говорити про водопостачання і каналізацію? Навіть не приступали до укріплення берегів, немає кінця й краю роботам на причальному комплексі, без якого всі розмови про облаштованіть Зміїного — не більше ніж порожній звук.

І все-таки, як же обласна державна адміністрація розпоряджалася грошима, що надходили з Державного бюджету України на освоєння Зміїного? «Непродумано і непрофесійно» — такий висновок міститься в акті перевірки Рахункової палати. 30 відсотків Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури Зміїного не виконано або реалізовано не в повному обсязі. На думку ревізорів з Києва, сотні мільйонів народних коштів можуть просто потонути у Чорному морі. Аудитори впевнені, що бюджетні кошти використовувалися з дуже грубими порушеннями чинного законодавства, а це 32 мільйони гривень. 21 мільйон гривень, вважає Рахункова палата України, використовувалися неефективно. Стало практикою завищення обсягу виконаних робіт. Зафіксовано завищення будівельно-монтажних робіт на 15 мільйонів гривень. Тобто робили на копійки, а звітували на мільйони.

Тож невже нічого не зробила влада Одеської області для поліпшення життя остров’ян і розвитку його інфраструктури? Чому ж — зробили. Після довгих роздумів придумали назву для селища — нарекли його Білим. Немов на глум так назвали, з огляду на чорне, без електрики, води і каналізації життя остров’ян.

А ще депутати однієї з фракцій обласної ради плекають мрію побудувати на острові православний храм. Їм би про водопровід і каналізацію для жителів Зміїного подумати.

Багато останнім часом чути розмов про необхідність проведення в селищі Білому виборів селищного голови і сільської ради. Який цинізм звучить у словах чиновників! Щоб провести вибори, необхідно, щоб на острові постійно проживали люди з місцевою пропискою. А таких просто немає. Старожилами острова є майор медичної служби Володимир Самоїд і його родина — дружина, син. Але і вони, як тільки глава сімейства відслужить належний термін, повернуться на «велику землю». А де взяти кандидатів на посаду селищного голови? Кандидатів у депутати сільської ради?

«Ура» з виборами прокричали, а як і з ким проводити їх, ніхто не знає і знати не бажає.

Час від часу чиновники обласної державної адміністрації розповідають про успіхи влади в освоєнні острова і плани з його процвітання. У тому, що він процвітатиме — сумнівів немає, сам нинішній глава обласної державної адміністрації Іван Плачков заявляв про плани побудувати будинок на Зміїному. А чому б і ні? Одна хатинка у нього вже стоїть у селі Нові Безрадичі. Сусідом через огорожу у глави області є Віктор Ющенко.

А поки Міжнародний суд у Гаазі розглядає позов Румунії до України щодо статусу острова Зміїний. Суть спору гранично проста — наші сусіди стверджують, що острова немає, а є в наявності звичайна скеля. Україна додержується іншої думки — мовляв, Зміїний, це острів із усіма наслідками, що з цього випливають — і міжнародного законодавства. Йдеться про так званий континентальний шельф і чималі запаси нафти і газу на ньому. Якщо Зміїний — скеля, то все підводне багатство у вигляді нафти і газу є загальним, у тому числі і румунським. Якщо ж визнати Зміїний островом — то всі ці мільярди кубометрів належать Україні. Аксіома — щоб острів був островом, треба на ньому постійно жити, а не імітувати життя. А щоб воно там було, треба створювати людям умови, тобто виконувати Комплексну програму розвитку інфраструктури Зміїного реальними справами. Саме їх і не вистачає обласній держадміністрації на чолі з паном Плачковим.

Сьогодні важко уявити і важко довести, у чиїх кишенях осідали мільйонні суми, про які йшлося вище. Ясно одне — поки чиновники неналежним чином виконуватимуть свої обов’язки з освоєння острова Зміїний, у держави Румунія є всі підстави виграти суд в Гаазі. Головний чиновник Одеської області Іван Плачков за національністю не румун, він — болгарин, громадянин України. Але не в румунських же інтересах він діє, не приділяючи, скажімо так, пильної уваги виконанню урядового розпорядження про реалізацію Комплексної програми розвитку інфраструктури острова Зміїний.

Сьогодні Зміїний, по суті справи, безхазяйний, дитина без ока у семи няньок. Час йде, спливають невідомо куди державні грошики, звучать бадьорі рапорти чиновників про освоєння острова. От тільки сам острів до цього часу може зникнути... розділитися на дві частини. Чи до міжнародних судів буде всім, хто сперечається про його статус. І тільки деякі чиновники радісно потиратимуть руки — морські хвилі сховають навічно не тільки морські відливи, а й відкати, що міцно осіли в кишенях багатьох, хто причетний до долі Зміїного.