Створення сприятливого інвестиційного клімату є однією з головних умов для економічного зростання української економіки. На жаль, незважаючи на всі зусилля уряду залучити іноземні інвестиції для розвитку окремих підприємств і галузей, успішних прикладів співробітництва західних інвесторів і українських підприємств стає дедалі менше. Корупційні схеми чиновників від старої влади продовжують відлякувати європейських партнерів. Показовим прикладом незахищеності інвесторів від українських злочинних груп стала ситуація навколо польсько-української компанії

У 2000 році, коли ще прем'єр Віктор Ющенко розглянув і підтримав пропозицію польської державної компанії Polskіe Gornіctwo Naftowe і Gazownіctwo S. A. (аналога російського ВАТ "Газпром") і НАК "Нафтогаз України", було створено спільне підприємство ЗАТ "Девон", завданнями якого були геологічне вивчення, розвідка та експлуатація родовищ нафти і газу, зокрема, Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища в Краснокутському районі Харківської області.

Користуючись урядовими гарантіями і фінансуванням з боку польської компанії, відтоді "Девон" освоїв майже 35 млн. доларів інвестицій. За цей час в Україні підприємство побудувало власну установку комплексної переробки газу (УКПГ) потужністю 1,5 млн. кубометрів газу і 300 тонн газового конденсату на добу, локальний газопровід високого тиску, що з'єднує УКПГ із магістральним газопроводом, що дає змогу компанії постачати газ у національну газотранспортну систему України. Крім того, компанія закінчила буріння двох свердловин, створила необхідну виробничу інфраструктуру. У 2005 році "Девон" планував одержати від польської сторони додаткові інвестиції (понад 15 млн. доларів) для проведення геофізичних досліджень і буріння шести нових свердловин у Харківській області. Загалом інвестиційна програма компанії в період 2004-2006 років передбачала інвестиції в розмірі більш як 44 млн. доларів. Ще 2000 року, як один з небагатьох європейських інвесторів у нафтогазовидобувну галузь України, "Девон" уклав з дочірнім підприємством НАК "Надра України" компанією "Полтаванафтогазгеологія" договір про спільну діяльність, який регулює спільну інвестиційну діяльність і наступний поділ добутої продукції на Сахалінському родовищі. Згідно з умовами договору про спільну діяльність "Девон" відповідає за забезпечення в повному обсязі фінансування необхідних витрат, пов'язаних з розробкою Сахалінського родовища.

У травні 2002 року "Полтаванафтогазгеологія" отримала спеціальний дозвіл на подальше геологічне вивчення Сахалінського родовища, до якого входила і дослідно-промислова розробка. Термін дії ліцензії був до січня 2006 року, при цьому передбачалася можливість пролонгації. У листопаді 2003 року "Девон" уже почав видобувати перші кубометри газу. А з середини 2005 року "Девон" планував ввести в експлуатацію чотири свердловини із загальним передбачуваним добовим дебітом у 520 тис. кубометрів природного газу. А починаючи з 2007 року, щорічно видобувати 500-600 млн. кубометрів газу і 80-90 тис. тонн газового конденсату.

За роки співробітництва "Полтаванафтогазгеологія" перетворилася на одне з лідируючих підприємств галузі. Великий досвід геологорозвідувальних робіт українського підприємства і стабільне фінансування з боку польського інвестора, здавалося б, не віщували якихось проблем з подальшою діяльністю цих компаній в Україні. Але в 2004 році відбулася подія, яка, як згодом з'ясувалося, цілком змінила долю успішної компанії - було створено Державний комітет природних ресурсів України. На підставі декількох постанов Кабінету Міністрів України і указів Президента України Держкомприродресурсів одержав великі повноваження з видачі й анулювання ліцензій на проведення геологорозвідувальних робіт. Цим і скористалися деякі державні чиновники, котрі вірили у свою безкарність і очікували, що стара влада протримається ще якнайменше п'ять років. Новий орган також одержав контроль над Національною акціонерною компанією "Надра України". У лютому 2004 року Кабінет Віктора Януковича своєю постановою передав Державному комітету природних ресурсів управління корпоративними правами цієї компанії.

Очолив Держкомприродресурсів Микола Злочевський, який на той час уже був успішним бізнесменом. ТОВ "Інфокс", віце-президентом якого з 2000 року він був, вважалося одним з найактивніших гравців на ринку нафтопродуктів. Запорукою стабільних успіхів "Інфокса" називали отримання в довгострокову оренду (на вигідних умовах) установки з переробки нафти на Кременчуцькому НПЗ.

За особистої участі глави комітету Миколи Злочевського Держкомприродресурсів починає досить несподівану роботу з анулювання ліцензій, виданих державним підприємствам, і їх передавання в руки новостворених комерційних структур. У результаті цих дій, крім "Полтаванафтогазгеології", у другій половині 2004 року, у розпал президентської кампанії, з ринку фактично були вигнані такі державні підприємства, як ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", "Кримгеологія" та деякі інші. 1 вересня минулого року глава комітету Микола Злочевський підписує наказ про анулювання ліцензії, що давала "Полтаванафтогазгеології" право на подальше освоєння Сахалінського родовища. У свою чергу, перелік компаній, яким були видані ліцензії на експлуатацію надр у 2004 році, здивував навіть бувалих податківців. Відповідно до інформації з податкової бази Києва, співзасновником деяких таких компаній виявився... сам глава Держкомприродресурсів Микола Злочевський. Більше того, ліцензію "Полтаванафтогазгеології" було передано загадковому ЗАТ "Нафтовидобувна компанія "Укрнафтобуріння", досвід роботи якого в геологорозвідувальній і видобувній галузі обчислювався трьома (!) днями ("Укрнафтобуріння" було зареєстровано в листопаді 2004 року).

Отже, з чим все-таки зіштовхнувся польсько-український "Девон" на українському ринку - з непорядністю державного чиновника, котрий спробував привласнити частину українських надр напередодні президентських виборів, чи зі звичайною недбалістю і халатністю державного апарата, який допустив простимий прорахунок у видачі/анулюванні ліцензій під час "президентської чехарди" минулого року? Можливу відповідь ми можемо знайти в списку компаній і осіб, що стоять за "Укрнафтобурінням". Крім численних офшорів, зареєстрованих на Віргінських островах, там можна зустріти відомий "Інфокс", а також фірму "Бріліант Спіріт Україна".

"Усе спрямовано було на те, щоб відібрати ці ліцензії і роздати їх різним фірмам, співзасновником яких є все той же Злочевський і його колеги по бізнесу. Точно відомо, що всі вони є засновниками або афілійовані в ці фірми", - прокоментував ситуацію з видачею ліцензій глава правління НАК "Надра України" Петро Демченко в інтерв'ю програмі 5-го каналу "Закрита зона". Саме керівник НАК "Надра України" Петро Демченко був одним з небагатьох, хто намагався протистояти керівництву Держкомприродресурсів. Однак сили виявилися нерівні. У серпні 2004 року Петра Демченка знімають з посади нібито "за невиконання умов контракту". На початку 2005 року його поновлюють за рішенням Уманського міськрайонного суду, однак рішення не квапляться виконувати. У своєму листі на ім'я Першого віце-прем'єра Анатолія Кінаха Петро Демченко пише: "Ліцензії, які мали отримати підприємства НАК "Надра України", що фактично знайшли родовища, провели їх розвідку і навіть захистили запаси, надавалися різним комерційним структурам, пов'язаним з фірмою Злочевського М. В. "Інфокс". Йдеться про Карайкозовське і Рокитнянське родовища у Полтавській області, Сахалінське в Харківській області, Нікловицьке, Шереметівське в Західній Україні та інших...".

Менш як за рік свого керування в Держкомприродресурсів Микола Злочевський встигає створити нездоланні перешкоди для іноземних інвесторів, залишити без роботи сотні геологів і буровиків державних геологорозвідувальних підприємств, зупинити виконання паливно-енергетичної програми Харківської області.

У різний час на захист польсько-українського підприємства "Девон", яке інвестувало мільйони доларів у Сахалінське родовище, ставали певні відомі в Україні та Польщі політики. На початку 2005 року депутатський запит Прем'єр-міністру, Генеральному прокурору, главі Антимонопольного комітету і секретарю РНБОУ направив народний депутат Юрій Кармазін. З боку Польщі питання про майбутнє підприємства "Девон" і Сахалінського родовища порушував міністр економіки і праці Республіки Польща Яцек Пєхота під час його нещодавнього візиту в Україну і розмови з Віктором Ющенком.

Як стало відомо, сьогодні Микола Злочевський переховується від правосуддя в Москві.

Є надія, що проблема "Полтаванафтогазгеології" приверне увагу керівництва Кабінету Міністрів і правоохоронних органів, і доля ліцензії "Полтаванафтогазгеології" і майбутнє польсько-українського "Девону" будуть визначені під час подальших судових розглядів.

Інформаційне агентство УНІАН.

Друкується зі скороченнями на підставі ст. 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".