2004-08-25

Жива історія вмираючої річки. Теоретично Либідь ще має шанс...

Слово Либідь ототожнюється у багатьох українців з ім’ям сестри засновників Києва Кия, Щека, Хоріва, а у киян ще й з річкою. Хоча молоде покоління часто й не знає, де вона протікає. Та й річкою зараз її назвати важко, бо рівень забруднення перевищує всі допустимі норми.

    Заступник голови Асоціації «Зелений світ», голова комісії з наукових проблем і незалежних екологічних експертиз Григорій ГОНЧАРЕНКО повідомив, що в 1990 році Либідь було визнано найбруднішою в Європі. За даними Управління екоресурсів, вона залишається такою й нині. «А були часи, — продовжив він, — коли увесь Київ їздив сюди на відпочинок».

     Либідь була природним рубежем Київської височини. З боку плато, в басейні цієї річки, було знайдено сліди життя людини пізньопалеолітичного періоду, а недалеко від гирла знайдено поселення трипільської культури (залишки житла, черепки глиняного посуду з розписом). В давнину Либідь мала широкі долини. На ній монахи ставили свої млини. 20 підземних ходів iз воєнно-інженерних споруд вело до неї. У заплаві річки були сінокісні ділянки киян. На мальовничих схилах долини Либіді знаходилось село Предславино, тут жила дочка полоцького царя Рогнеда (її доньку назвали Предслава, звідси, мабуть, і назва села), дружина Володимира. Либідь часто була тим рубежем, до якого сходились війська. У 1151 році тут відбулася битва між Ізяславом Мстиславовичем і Юрієм Долгоруким, яка закінчилась перемогою київського князя. Часто говориться про те, що не в усіх місцях річку можна було перейти вбрід. Петро I споруджував на цій річці греблю, щоб зупинити наступ турецької кінноти з Півдня.

     Зараз стан річки непокоїть екологів, гідробіологів, фахівців iз водного господарства. Проблему її забруднення ще в 90-х роках підіймали науковці з Iнституту геологічних наук Академiї наук України. Вони наводили досить невтішні дані. До зливових колекторів було підключено 72 промислові підприємства, до річки потрапляли солі важких металів й нафтопродукти; за рівнем фекального забруднення річка не мала аналогів в Україні. Вміст цинку, міді в грунтах долини перевищував фонові значення в сотні разів. На шляху річки сім районів столиці. У Жовтневому знаходились зливостоки 24 промислових і автотранспортних підприємсв (в Залізничному — 22, в Московському — 35), а концентрація нафтопродуктів при рівні 0,3 мг на літр складала 2,2 мг, вміст органічної речовини перевищував норму в 2 — 3 рази, очисні споруди не відповідали нормам. Сюди ж свої відходи скидала залізниця. Науковці закликали до термінової реалізації республіканської програми порятунку річки. Через 10 років ситуація не дуже вже й змінилась. Можливо, стало менше підприємств, проте стало більше машин, очисні споруди не відповідають міжнародним нормам, інколи, їх немає взагалі.

     Як повідомив директор ДКП «Плесо» Микола ЩЕПЕЦЬ, в 90-х роках було розроблено техніко-економічне обгрунтування оздоровлення басейну річки, щоб хоч частково вирішити питання з забрудненням Дніпра. Планувалося відновити ділянку річки під Лисою горою, в районі залізничної станції Київ-Московський, де Либідь ще не взята в бетон i зробити там парк для відпочинку. Микола Степанович запевнив, що відходи, які скидаються, є виключно зливовими водами (287 труб!), тобто стічні води з столичих вулиць, й запевнив, що жодне з підприємств міста Києва не використовує води річки для своїх технічних потреб. Хоча відзначив, що вода в річці, безумовно, брудна й потребує серйозного втручання. Проте на втілення всіх вищезгаданих планів поки немає коштів. Тобто теоретично — можливо, практично — ні.

     Проте начальник відділу обліку використання вод Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Євген ШУЛІПЕНКО повідомив, що, коли розроблявся проект встановлення очисних споруд у місці її впадання в Дніпро, було виявлено 44 несанкціоновані й неконтрольовані випуски стічних вод. Дозвіл на зливання стічних вод мають лише теплові мережі Київенерго АК «Київенерго». Ними за минулий рік було скинуто 384, 2 тис. кубічних метрів води, до складу якої претензій нема, бо вона відповідає нормам.

     Він наголосив, що встановленням очисних споруд лише в гирлі ми проблему не вирішимо, адже річка повинна бути чистою вся. До цього ж закликали в 1991 році й науковці, роз’яснюючи, що будівництво очисних споруд у гирлі вирішить проблему лише Київського водосховища, а не проблему жахливого геоекологічного басейну річки.

     Крім наведених хімічних сполук і нафтових відходів, річка забруднюється пластиком, побутовим сміттям і поступово перетворюється на сміттєзвалище: сміття викидають або в річку, або на її береги. Для багатьох вона є канавою, і вони не здогадуються, що це славетна Либідь.

     Згідно з еколого-санітарною оцінкою, проведеною співробітниками Інституту гідробіології, річка належить до категорії дуже брудних вод (за кількістю гетеротрофних бактерій, місткістю нітритів і органічної речовини). В воді є патогенні стеробактерії — сальмонели, які викликають спалахи небезпечних кишкових інфекцій. А річка протікає центром міста, район її впадання в Дніпро використовується для рекреації. Деякі райони беруть воду з Дніпра для своїх буденних потреб, він є джерелом води для 30 мільйонів людей.

     Згідно з дослідженнями, проведеними науковцями кафедри гідрології і гідрохімії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, річку Либідь можна віднести до найбільш урбанізованих річок, рівень промислової забудови дорівнює майже 81% (для порівняння Нивка — 31%, Сіверка — 12,8, Сирець — 57). Коли річку взяли в колектор, вона майже повністю втратила здатність до самоочищення й стала практично мертвою. Ландшафтні зміни спричинили скорочення річки (зараз її довжина 14 км), порушення зв’язку між поверхневими і підземними водами. Співвідношення між обсягом стічних вод і сумарними поверхневими водами — 54%.

     КОМЕНТАРІ

Оксана МАНТУРОВА, провідний інженер Інституту гідробіології НАН України:

    — Чому ніхто не говорить про те, що об’єм брудної води, який річка несе в Дніпро, дуже впливає на прилеглі земельні ділянки? На тому березі пляжі, з цього боку, біля Корчуватого, пляжі. Те, що вона несе в Дніпро, є шкідливим. Поки в ньому вистачає води, щоб розмити те все, але ситуація може змінитись. Десь iз середньої течії у фітопланктоні та зоопланктоні з’являються види, яких не було у верхів’ї (умовно чистому). Було б цікаво побувати на територіях заводів, бо саме в їхніх технологічних водоймах розводяться види характерні для стоячої води. Надмірна концентрація бактерій кишкової палички свідчить, що туди скидають не лише зливові води. Я вважаю, що більшість притоків Либіді на початковому етапі є досить чистими. Коли б ці притоки в неї ввести, ми б вирішили гідрологічні проблеми схилів, пов’язані з плавунами. Хай би вода собі стікала, ото й була б у нас річка Либідь.

     Річка зараз — це просто відкритий канал-колектор. Офіційні колектори сховані в труби, щоб вони, вибачте, нікому не смерділи. Ми даємо рекомендації, проте на них не реагують. Очисні споруди коштують дорого, проте, що для нас дорожче? Є приклади відновлення водойм. Можна посадити рослини-біофільтри, які б перехоплювали важкі метали і радіонукліди. Потім їх забирати і утилізувати. Живі організми в річці з останніх сил чіпляються за життя. А значить, якийсь, хоч і невеличкий, шанс, залишається, що колись вона відновиться. Аби ми тільки захотіли...

Микола ТКАЧУК, старший науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України:

     — В річці міститься велика кількість легкоокислюваної органічної речовини (21,7 — 37,9%), мікроорганізмів (4,4 — 9 млн. кл/мл), які сприяють розпаду легкоокислювальних органічних сумішей за 3,2 — 4,6 діб. Стік річки містить 66 — 189% алохтонної мікрофлори, знайдено бактерії з патогенними властивостями (і знову сальмонели). На момент досліджень, кількість кишкової палички була 130 — 220 тис. кл/л, сальмонел 240 — 140 кл/мл. Виділені й інші бактерії, групи кишкової палички. Тобто вода брудна, насамперед, в санітарно-епідеміологічному відношенні.

Станіслав ДУДНИК, начальник дорожнього гідротехнічного відділу, відкритого акціонерного товариства «Київінжпроект»:

     — Ще з 30-х років почали говорити про долю Либіді у центральній частині міста. Згідно з генеральним планом 1934 — 1936 років тут планувалося зробити каскад озер. Коли проклали каналізаційний колектор, планувалося вивести дощову каналізацію, й паралельними колекторами скидати брудну воду, очистити річку й дати нормальне джерело водопостачання для цих озер. Проте це так і залишилось в планах.

     Щоб відвести стоки, річку взяли в колектор, але тоді були інші норми. Її розглядали як міський водостік, а потрібно було як річку. Зараз річка непропускоспроможна. Коли миють вулиці в центральній частині, або випадають полосні дощі, весь бруд тече сюди — Либідь переповнюється. Звичайні витрати річки — кубометр-два, а під час дощів вона підіймається на 100 — 150 кубометрів, виникають підтоплення. Треба розширювати русло, збільшувати разів у три розміри колектора. Підвести техніку заважає забудова. Є проблеми у відведенні найбільш забрудненої частини стоку.

     Очисні споруди погані, і безліч відходів (промислові стоки, дощова каналізація, води з несанкціонованих підключень). Дуже забруднені притоки. Потрібні очисні споруди в її гирлі й в центрі (найбільш забруднена частина стоку). Це буде дешевше, чим кожного року ліквідовувати збитки.

     Плани виникають після кожного затоплення, після ліквідації наслідків, про них забувають. Розглядалося питання скидання Либіді у шахту ( ціна проекту 5 мільйонів доларів і 25 млн. — загальний комплекс очисних споруд для всієї річки). Проект вирішив би водночас питання екологічного і санітарного стану прилеглих районів. Можна робити обгінні колектори, де б воду чистили. Такий досвід мають Франція, Росія. Для вирішення проблеми малих річок, потрібно скласти генеральну схему цих річок в Києві й план їх впорядкування.

Віктор ТОКАРЕНКО, начальник відділу з питань довкілля та природних ресурсів колишнього Жовтневого району:

     — Річка Либідь має протяжність таку, що зона санітарної охорони, передбачена для неї — 25 метрів. Треба встановити для річки прибережну смугу. Постанова Кабінету Міністрів звучить так: «Про затвердження порядку визначення природоохоронних зон для режиму ведення господарської діяльності». Ст. 186: «На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони як і прибережної міської смуги створюється з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови». Ось чому я звертаюсь iз питанням встановити прибережну смугу, тому, що в нас є стара забудова. З огляду на всі постанови і документи, потрібно визначитись, чи є річка Либідь річкою. Повинен бути нормуючий документ, згідно якого я можу вимагати прибрати ці споруди (гаражі). Я направив лист до кооперативу, гаражно-будівельного, який розміщено на відкритій частині річки, проінформував їх, що вони будують на території природоохоронної зони. Вони навіть цього не знали.

     Проблема Жовтневого району — побудувати каналізацію для побутових стоків. Це не лише питання етики, а й епідеміології. На Караваєвих дачах приватний сектор частково каналізований з Либіді. Просто парадоксальна ситуація: є вода, яку подає Київводоканал, проте нема куди її скидати. Є самовільні неконтрольовані підключення.

     Для очисних споруд потрібні проекти на всі колектори. Ситуація тягнеться з 1971 року. Обгінні колектори — це не вихід. Неможливо, перекрити близько п’яти дуже великих випусків. Iз них в колишньому Жовтневому районі два. Монтувати автономну зливову каналізацію теоретично можливо, а ось практично…Ряд колекторів йде під підприємствами, організаціями, установами. Програма «Київ без околиць» передбачає будівництво очисних споруд в приватних секторах (план благоустрою столиці розписано до 2010 року). Пункт 51 цих заходів — «Будівництво каналізаційного колектора приватного сектору». Виконавець Київводоканал, як замовник міський бюджет… Знову кошти.

     Але річку потрібно відновити. Як її не труять і не забруднюють, а все ж — вона має чисті джерела. Навіть бетон цьому не завадить. Років два тому я думав, що це практично неможливо, але, коли подивитись, що зробили на майдані Незалежності, то я вірю що й Либідь можна буде відновити.