Буковина приховує дивовижні багатства - від "солодкої" нафти, на рівні знаменитої техаської, до чи не найкращих у світі гіпсів. Є мармур, граніт, виняткової якості вапняк (майже чистий кальцит), рідкісні бентонітові глини і підземні моря цілющих мінеральних вод. На Митківському родовищі кварцового піску (таких у світі - перерахувати на пальцях) в останній радянській п'ятирічці мав постати потужний ламповий завод. Його залізобетонний остов сьогодні жахає пусткою, а унікальний кар'єр перетворився на величезний смітник. 
 
На жаль, про видобувну галузь Чернівецької області чутно хіба в контексті місцевої в'язниці, яка довбе піщаник. "Обсяги виробленої продукції загалом скоротились на 37% за рахунок зменшення випуску продукції на підприємстві Сокирянської виправної колонії суворого режиму", - йдеться у минулорічному звіті облдержадміністрації. І це зовсім не тому, що колонія, засукавши рукави, розгорнула широкий фронт робіт. Просто добутий осудженими будівельний камінь, із зрозумілих причин, неможливо пустити "наліво". На відміну від інших корисних копалин, "тіньовий" видобуток яких триває в області повним ходом, не збагачуючи ні статистику, ані бюджет. 
 
Про це відверто говорять обласна прокуратура й управління МВС. "Частина суб'єктів підприємницької діяльності, які видобувають глину, суглинки, будівельний пісок, працюють без відповідних дозволів (ліцензій) та гірничих відводів", -зазначено у постанові вересневої міжвідомчої наради керівників правоохоронних та природоохоронних органів з питань додержання законодавства про надра. 
 
Простіше кажучи, надра, що є національним багатством і власністю народу, нахабно розкрадаються. Ким? Хто ж ці суб'єкти підприємницької діяльності? Зауважте, не простий вуйко з лопатою, якому треба трохи глини обмастити хату. Незаконний видобуток поставлений на промислові рейки. Прокуратура й міліція це визнають. (Важко не визнати, якщо, приміром, у Вижницькому районі у всіх на очах деякі цегельні заводи багато років поспіль безкарно і незаконно водночас вибирають глину із закинутих місцевих кар'єрів). Але дивним чином мовчать. Навіть архіви не можуть пригадати жодного випадку, коли був би притягнутий до відповідальності хтось з підприємців, котрі своїми діями порушують закон, а саме 19 статтю Кодексу про надра, яка дозволяє користуватися ними лише за наявності ліцензії. Або хтось із посадовців, у тому числі й силових структур, що навпаки - своєю бездіяльністю й службовою недбалістю завдають істотної шкоди економічним й екологічним інтересам держави, потураючи, по суті, крадіжці корисних копалин. 
 
Зате є інші випадки, коли під роздачу прокурорських слонів, зі всіма сумними наслідками, потрапляють цілком законослухняні промисловці, які справно сплачують податки, мають спеціальні дозволи на користування надрами, сертифікат продукції, дотримуються технології розробки кар'єрів й де працюють дипломовані спеціалісти гірничої справи. Навіть у Чернівецькій обласній прокуратурі визнають, що справа заставнівського підприємства "Ексітон" (а саме про нього мова), яка набула в області широкого розголосу, є чистої води конкурентною боротьбою за ринок будівельних матеріалів. Можливо в тому нічого не було б поганого, якби не завдана шкода економіці області та й державі загалом. Схоже, руками правоохоронців дехто з досить впливових людей краю хоче прибрати "Ексітон" з онутського піщаного кар'єру, щоб самому там господарювати. Геологи між собою охрестили Чернівецьку область землею неляканих кульбабок. 
 
Їх безмежні плантації вкривають й поля Заставнівського району - хронічного соціально-економічного аутсайдера. Колись тут господарювали колгоспи-мільйонери. Був такий і в с. Онут. Окрім родючої землі, природа вшанувала село великими покладами піску, намитого ще прадавнім океаном. Незаймано чистого - без мікроорганізмів і сторонніх домішок, з радіоактивністю нижчою за природний фон. Одне слово, рідкісної якості будівельний матеріал. 
 
Пісок з онутського родовища потроху брали, але масштабний промисловий видобуток мав розпочатися в середині 80-х. В Чернівцях планувалося грандіозне капітальне будівництво. Державна комісія із запасів корисних копалин оцінила і затвердила поклади онутського родовища. Але плани зруйнувалися, кар'єр закинули. Пісок виявився не потрібним - років десять Чернівці практично не будувались. 
 
Справжній будівельний бум розгорнувся відтоді, як в область з-за кордону хлинули заробітчанські мільйони. Будівельники задихалися без піску. Кілька старих місцевих кар'єрів піску навпереміш з глиною не задовольняли попит ні кількісно, ні якісно. Його почали возити (і, що цікаво, досі возять) з Хмельницької, Житомирської, Київської областей. Транспортні витрати все одно щедро покриваються тими, хто купує житло. Навіщо, питається, перейматися питанням здешевлення його собівартості. Окрім того, приватне будівництво не контролюється державою, як і ринок будівельних матеріалів, що ним використовуються. Нікого не цікавить, чи належної якості пісок замішується в бетон або штукатурний розчин. Хоча це не остання річ щодо надійності будівельних конструкцій. 
 
У 1998 році державну ліцензію на Онутське родовище піску придбала місцева агрофірма "Світанок", основним видом діяльності якої було вирощування худоби. На відповідному рівні велися гірничі роботи з офіційно мізерними об'ємами видобутку. До всього, з 2001 року агрофірма не звітувала "Геоінформу України" про видобуток. Минулорічна перевірка Західної територіальної інспекції державного геологічного контролю встановила, що родовище взагалі закинуте, а підприємство давно знято з державної реєстрації. Ліцензію, зрозуміло, анулювали. Правонаступником "Світанку" було ТОВ "Онут", якому Держкомприродресурсів запропонував подати заяву та пакет документів на переоформлення спеціального дозволу. 
 
Пропозиція залишилася без відповіді. Тим часом на кар'єр проклали не стежку - грунтовну дорогу охочі до дармового піску, ціна якого на будівельному ринку зростала швидкими темпами. Вибір вівся хаотично і дико. Як не дивно, правоохоронців це не обходило. Хоча держава не тільки несла економічні збитки. Пороблені в кар'єрному уступі піщані нори загрожували обвалами з непередбачуваними наслідками. (Скільки вже було трагедій на таких безгоспних кар'єрах, де калічило і на смерть засипало людей. В тому числі й дітей, що там гралися). 
 
Нарешті у квітні минулого року Заставнівська райдержадміністрація оголосила конкурс з надання в оренду земельної ділянки під облаштування кар'єру поблизу с. Онут за всіма технологічними вимогами. Конкурс виграла місцева фірма "Ексітон" і того ж року, зібравши солідний пакет усіх необхідних документів (зокрема, дозволи від облради і розпорядника кар'єрних земель - Заставнівської райдержадміністрації), отримала ліцензію Державного комітету природних ресурсів на користування надрами Онутського родовища. 
 
- Ми навіть викупили у держави за чималі гроші геологічну інформацію, - каже директор "Ексітону" Володимир Комаров. - Взагалі кар'єр - серйозна, достойна чоловіків робота. Він вимагає великих зусиль, капіталовкладень. Уже на техніку, земляні роботи ми витратили майже 300 тис. грн. Окрім того зробили хороші дороги в двох селах, що поруч з кар'єром, відновили 7 км поромної переправи через Дністер. Допомагаємо місцевій школі, церковній громаді. Кому із мешканців треба пісок для будівництва - будь ласка. Забезпечили людей постійним місцем роботи і пристойним заробітком. Поки "Ексітон" запускав кар'єр, колишні керівники "Світанку", збагнувши втрату, намагалися довести незаконне анулювання своєї ліцензії. Задум швидко провалився. Тоді взялися за справу з іншого боку - довести незаконне отримання спецдозволу своїм конкурентом... 
 
На питання, чому правоохоронці не можуть надати жодного факту притягнення до відповідальності підприємців чи посадових осіб за розкрадання надр, а лише відбуваються загальними фразами, в Чернівецькій обласній прокуратурі відповідають приблизно так: для цього нам потрібен конкретний сигнал щодо конкретної особи - юридичної чи фізичної, без нього, навіть знаючи про порушення, ми не в праві вести якісь дії. І ось такий довгоочікуваний сигнал прозвучав. На фірму "Ексітон" аж в Генпрокуратуру "настукали" деякі схвильовані мешканці села Онут, проявивши не тільки свідому громадянську позицію, але й юридичну надобізнаність. Мовляв, не все чисто з документами, сесія сільської ради щодо надання своєї згоди "Ексітону" на відведення землі і отриманнягірничого відводу, здається, рішення ніякого не приймала, а повинна була б. (Чимало чернівецьких юристів з прокурорами включно про такий законодавчий нюанс дізналися вперше). 
 
Кілька тижнів слідчі обласної прокуратури невтомно збирали докази, опитуючи свідків, проводячи очні ставки між депутатами Онутської сільради, - давала сесія згоду чи не давала. Як видно з матеріалів судового засідання, ніхто не сказав категоричне "ні". Дехто з депутатів свідчив, що був присутнім на всіх сесіях, де справді вирішувалось питання розробки кар'єру товариством "Ексітон". Інші заявляли, що на засіданнях сесій у серпні минулого року і в травні нинішнього присутніми не були і не знають, чи приймалося на них рішення по кар'єру. 
 
Ні голова сільської ради, ні її секретар, яким інкримінували підробку документів (мовляв, в рішеннях сесій записали питання, яке не розглядалося) своєї вини не визнали, наголошуючи на тому, що надуманий скандал організували особи, зацікавлені в роботі на кар'єрі ТОВ "Онут". 
 
Тим не менш Заставнівський районний суд визнав їх винними у скоєннізлочину
за 366 статтею Кримінального кодексу з обмеженням волі строком на 1 рік (щоправда, одразу звільнив засуджених від покарання). І хоча той же суд зазначив, що "підроблені" рішення, які мали місце в протоколах попередніх сесій,узаконені наступними сесіями сільської ради й наслідки дій підсудних усунуті", прокуратура, включаючи Генеральну, направила подання в Міністерство охорони навколишнього природного середовища з вимогою відкликати видану фірмі "Ексітон" ліцензію на користування надрами, оскільки вона ніби грунтується на незаконних документах. 
 
Саме триває процес ануляції. Підприємство лихоманить. Видобуток згорнуто, від чого страждає і будівельний ринок, і місцевий бюджет. Понад два десятки працівників кар'єру  (мешканців села) втрачають роботу і чи не єдину можливість прогодувати сім'ї. Юристи в один голос називають події навколо заставнівського родовища й "Ексітону" зокрема правовим казусом. Оскільки погодження сільської ради в питаннях надрокористування має сутоінформативний характер (якщо не сказати формальний) і не впливає на рішення держави в особі центрального органу виконавчої влади щодо надання ліцензії. Не повинне воно бути й вирішальним чинником, щоб позбавити суб'єкта підприємницької діяльності права розробляти надра. В даному ж випадку усі обвинувачення взагалі грунтуються на піску і розсипаються при першому-ліпшому тверезому погляді.