2007-03-12

"Від бурового майстра до міністра..."

У січні 2007 року колишній народний депутат, голова Держкомгеології, міністр геології України Микола Гавриленко святкує ювілей – 70-річчя від дня народження.

Штрихи до портрету ювіляра підготував багаторічний колега та однодумець М. Гавриленка –Володимир Тіщенко.

2 січня 1937 р. у родині Гавриленків, мешканців села Малі Гирла Нововоронцовського району Херсонської області, народився син. Батьки дали йому гарне українське ім'я – Микола.

Дитинство хлопця було нелегким. Так склалася доля всіх його однолітків, яким судилося зазнати і воєнне лихоліття, і життєву повоєнну скруту.

Та не зважаючи на це, в 1959 році випускник Дніпропетровського гірничого інституту М. Гавриленко став буровим майстром Степової експедиції Міністерства геології СРСР. Так Микола Мефодійович розпочав свою трудову діяльність.

Він працював старшим інженером з гірничих робіт тресту «Луганськгеологія», з 1963 р. – начальником Довжанської експедиції тресту «Ворошиловградгеологія». Свій багатий досвід буровика Микола Мефодійович використовував і поширював, працюючи експертом бурових робіт Іранської національної металургійної корпорації (м.Тегеран, 1971-1973 рр.), а повернувшись в Україну – навчав молоде покоління геологорозвідників, працюючи доцентом кафедри техніки розвідки корисних копалин Дніпропетровського гірничого інституту. З 1975 р., поєднуючи виробничу та наукову діяльність, Микола Гавриленко обіймав посади головного інженера, генерального директора тресту «Ворошиловградгеологія», з 1981 р. – першого заступника, потім Міністра геології України та заступника Міністра геології СРСР.

М. М. Гавриленко –  кандидат технічних наук, автор 28 опублікованих статей та шести винаходів у галузі технології геологорозвідувальних робіт.

У 1991 р., після реорганізації геологічної галузі України, Миколу Мефодійовича призначено Головою Державного Комітету з геології та використання надр України, де він працював до 1997 р.

За ці 16 років (1981-1997 рр.), коли Микола Мефодійович керував геологічною галуззю, в Україні значно поширилися геологорозвідувальні роботи на нетрадиційні види корисних копалин (кольорові та рідкісні метали, золото, алмази та інше), отримали значний розвиток наукові обгрунтування цих напрямків; були підготовлені та затверджені „Державна програма розвитку мінерально-сировинної бази України", Національна програма „Нафта і газ до 2010 р.", які визначили подальші основні напрямки геологорозвідувальних робіт галузі.

Щорічний приріст запасів корисних копалин, який у той час досягався геологічною службою з використанням нових наукових розробок, завжди випереджав їх щорічний видобуток. Це було найважливішим показником позитивної діяльності геологічної галузі України та високою оцінкою роботи її штабу.

У 1996 р. вперше в Україні Держкомгеології за участі всіх зацікавлених міністерств та відомств організував та провів тендер із залучення іноземних інвесторів до пошуків і розвідки родовищ нафти та газу в межах українського шельфу Чорного моря. Цьому сприяла й презентація, яку делегація українських фахівців провела за межами України (Лондон, Хьюстон). Вона ознайомила багатьох зарубіжних інвесторів із масштабами мінерально-сировинної бази України, її потужністю та можливостями подальшого розвитку.

На жаль, проведений тендер по шельфу Чорного моря з об'єктивних причин не отримав подальшого розвитку, але це був перший серйозний крок держави із залучення іноземних інвесторів до надрокористування, який сприяв підвищенню їх інтересу до України.

Сьогодні вже десятки іноземних фірм спільно з українськими підприємствами та компаніями активно беруть участь у проведенні геологорозвідувальних робіт з багатьох  напрямків та видів корисних копалин, сприяючи розвитку сировинної бази України в ринкових умовах та підвищенню її вагомості в Європі та світі.

Особливу увагу М.М. Гавриленко приділяв необхідності створення вітчизняної нормативно-правової бази із використання надр незалежної України. При Міністерстві геології була налагоджена робота з розробки та затвердження необхідних законодавчих актів щодо правового надрокористування, підготовки проектів постанов Кабінету Міністрів України з цього питання.

Підсумком цієї серйозної роботи стало затвердження в 1994 році на сесії Верховної Ради України найголовнішого документа геологів –  Кодексу України “Про надра” та понад 20 нормативно-правових актів щодо його розвитку, які діють і сьогодні. І в цьому була велика заслуга Миколи Мефодійовича як народного депутата Верховної Ради України, який, будучи Головою підкомісії Верховної Ради з питань екології та раціонального природокористування, сприяв затвердженню Кодексу і втіленню його в життя.

Микола Мефодійович і сьогодні на трудовому посту. Після виходу на заслужений відпочинок він з 1997 року працює заступником генерального директора ТОВ «Галс-К Лтд». Його діяльність спрямована на подальший розвиток ведення геологорозвідувальних робіт, покращення використання надр та вдосконалення нових методів геологорозвідки.

Колеги і друзі високо цінують глибокі знання Миколи Гавриленка, досвід, ерудицію, відповідальність, вміння реально оцінювати політичну ситуацію в державі, спокійне та дружнє ставлення до співробітників, життєрадісність та тонке почуття гумору.

Протягом 50 років роботи в геології він завжди користувався і користується значним авторитетом та повагою серед людей, які його оточують.

Старше покоління геологів України обрало Миколу Мефодійовича Головою Президії Ради ветеранів геології України, яка бере активну участь у житті ветеранів геологічної служби і є складовою частиною ВГО «Спілка геологів України».

За особистий внесок у розвиток потужної мінерально-сировинної бази України Микола Мефодійович нагороджений орденами «Знак пошани» та «Трудового Червоного прапора», Почесною грамотою Президента України, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України. Він є лауреатом премії Ради Міністрів СРСР, Державної премії України, йому присвоєно звання «Відмінник розвідки надр» та «Почесний розвідник надр».

Вітаючи Миколу Мефодійовича зі славним ювілеєм – 70-річчям від дня народження і визначаючи його великі заслуги в геології, колеги, вся геологічна громадськість України бажають йому міцного здоров'я, творчої наснаги, подальших успіхів на довгі роки.
Нехай доля оберігає Вас.

Будемо здорові, будемо щасливі
І коли ще юні, та коли вже сиві.

Володимир ТІЩЕНКО,
директор ТОВ “Геомодель”